Хрестики — це вам не нулики, або Ще раз про тести з історії

Автор : Дарина Підлуцька
12 червня 13:03

Проведення зовнішнього незалежного оцінювання і якість самих тестів викликали широкий суспільний резонанс...

 

Проведення зовнішнього незалежного оцінювання і якість самих тестів викликали широкий суспільний резонанс. Зокрема «Дзеркало тижня» відгукнулося на це статтею Лідії Подолян «Хрестики і нулики — для кого ця гра?» (№19, 2009 р.). Дозвольте долучитися до дискусії не експертові — історику чи педагогу, не «вболівальникові», а одній зі 178945 випускниць та випускників, які 6 травня складали ЗНО з історії України.

Можна погодитися з Л.По­долян, що не всі тестові питання — досконалі. Так, справді важко здогадатися (і погодитися), що «основу економічного розвитку Київської Русі» становили саме «землеробство та чорна металургія», а не, скажімо, «скотарство та землеробство» чи «торгівля та промисли».

Проте здається, що в багатьох випадках автор статті просто «чіпляється» до укладачів тестів. Так, у питанні №18 пропонується визначити, в якому архітектурному стилі побудовано Успенський собор, і додається його фотографія. Справді, у 1077 році про бароко ще ніхто не чув. Але ж правильний варіант відповіді дуже легко вибере кожен, хто хоч трохи знається на архітектурних стилях: храм, зображений на фотографії, має, звичайно ж, не романський, не класичний, тим більше не готичний, а типово бароковий вигляд.

Трактування Великої Вітчизняної війни укладачами тестів наша опонентка чомусь називає «незвичним». І посилається при цьому на… «кіноепопею «Визволення» Юрія Озерова». На відміну від «представників старшого покоління», які її, «очевидно, пам’ятають», ані я, ані переважна більшість моїх однолітків тієї епопеї не бачили. Але як взагалі в науковій суперечці можна використовувати як аргумент художній фільм, до того ж ще радянський? Адже факти — уперта річ. «18 грудня 1942 року окупанти були вибиті з перших українських сіл на Луганщині», — пишуть Кульчицький, Мицик та Власов у книжці «Історія України: Повний курс підготовки для вступу до ВНЗ». І було це саме в ході Сталінградської, а не Курської битви. А під час контрнаступу німців у лютому-березні 1943 року їм так і не вдалося знову захопити всю територію Української РСР. То які претензії до авторів тестів у цьому випадку?

Щоб дати правильні відповіді на більшість тестових завдань, мало було механічного заучування інформації, доводилося мислити. Якщо ж раптом буде реалізовано пропозицію пані Подолян — наступного року заздалегідь опублікувати на сайті всі тестові запитання (хай і без відповідей), то це стане катастрофою для самої ідеї ЗНО, повністю позбавить його сенсу. Наша опонентка чомусь вважає, що «шукаючи відповіді, дитина ретельно, не механічно до них готуватиметься».

Якщо для того, щоб скласти ЗНО на «відмінно», досить буде відшукати у книжках і механічно завчити правильні відповіді на 70 чи навіть на 200 запитань, то саме так і вчинить переважна більшість нинішніх прагматичних підлітків. А ще можу побитися об заклад: через кілька днів після оприлюднення питань повний перелік правильних відповідей можна буде без проблем купити за пару десятків гривень.

Протягом кількох років я вчила історію приблизно за такою схемою, як пропонує Подолян: шукаючи й заучуючи відповіді на окремі запитання. І, звісно ж, історії як слід не знала й не розуміла. Лише інтенсивно готуючись до тестування, не знаючи заздалегідь, про що конкретно мене запитуватимуть, я не просто завчила якусь кількість дат і фактів, а збагнула взаємозв’язок подій. Нагородою мені стала не тільки непогана оцінка — 198 балів, а й те, що я, сподіваюся, хоч якоюсь мірою усвідомила логіку історичного процесу, краще зрозуміла країну, в якій живу. Можливо, це звучить занадто патетично, але дуже б не хотілося, щоб випускники наступного року були позбавлені такої можливості.