Зміцнення курсу гривні створює девальваційні ризики — експерт

Обсяг розміщення ОВДП у національній валюті за січень-червень 2019 р. становив 121 млрд грн, що майже учетверо перевищує відповідний показник минулого року (33,5 млрд). Портфель нерезидентів за пів року зріс у десять разів: з 6,3 млрд грн до 64,4 млрд (станом на 11 липня 2019 р.). Зазначені процеси, сприяючи зміцненню курсу гривні на короткому часовому проміжку, створюють значні девальваційні ризики на майбутнє, які за силою впливу можуть значно перевищити отриманий ревальваційний ефект.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Михайло Джус, завідувач відділу досліджень монетарного і валютного регулювання Експертно-аналітичного центру "Оптіма". За його словами, Національний банк намагається переконати суспільство у тому, що зниження темпів інфляції у 2018 р. було наслідком жорсткої монетарної політики. Це могло би бути правдою, якби інфляція була спровокована виключно надмірним попитом, але це не так.

"Інфляційний тиск формують чинники з боку витрат. Спектр цих факторів є дуже широким і різноплановим: девальвація гривні, підвищення тарифів на енергоносії для населення і бізнесу, зростання цін на пальне, підвищення акцизів, значні витрати на обслуговування кредитів, корупційна рента, високий рівень монополізації тощо, - зазначає експерт. - Прикро, але Національний банк перебуває у паралельній реальності, в якій ВВП у 2018 р. досягнув і навіть перевищив свій потенційний рівень. Тобто, за його логікою, мав місце перегрів економіки, за якого інфляцію спричиняє надмірний сукупний попит, і цей попит слід обмежувати шляхом підвищення процентних ставок. Але оцінки НБУ не мають нічого спільного з реальним станом справ в економіці".

Детальніше про політику НБУ читайте в статті Михайла Джуса "Вартові (не)стабільності" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".