Кінопідсумки 2018: Олег Сенцов – людина року

Під завісу року редакція DT.UA звернулася до відомих критиків, журналістів, аби вони запропонували свої власні версії найуспішніших представників української культури (в різних напрямах), які яскраво виявили свою творчу, креативну діяльність саме 2018-го.

Український кінокритик Лук'ян Галкін називає людей, які особливо вплинули на вітчизняний кінопроцес 2018-го і, безперечно, були успішними гравцями на кінополі. Зокрема, на його думку, людиною року став Олег Сенцов: 145 днів голодування, потужна підтримка світового співтовариства, Премія Сахарова за свободу думки, вистава "Номери", поставлена за його сценарієм Тамарою Труновою в Києві, і послідовний героїчний опір однієї людини тоталітарній машині за північним кордоном.

Успішним був минулий рік і для інших режисерів. Наприклад, Сергій Лозниця отримав нагороду в категорії "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю за фільм "Донбас". "Якщо Міністерство закордонних справ України не може впоратися з тим, щоб розповісти всьому світу про війну в Донбасі, це повинні робити кінематографісти", - заявив режисер на українській прем'єрі фільму.

Відзначився в цьому році і Ярослав Лодигін, режисер "Дикого поля" за романом Сергія Жадана "Ворошиловград". Незважаючи на те, що картина не окупився в прокаті, вона підштовхнула кінематографістів до екранізації української нової класики і подарувала новий погляд на культовий твір.

Перемога у конкурсі Мінкультури "Малі міста - великі враження" обернулася для фестивалю кіно і урбаністики "86" цим бюрократичним пеклом і вимогою "відкату". Але відвага команди, яка не пішла на це і виступила з численними публічними заявами, закладає основу для того, щоб зробити державну підтримку культурних ініціатив більш чесною і прозорою.

Відзначив критик і Марисю Нікітюк драма якої "Коли падають дерева" була прем'єрою Берлінале і стала кіноподією року, і Леоніда Кантера. Видатний режисер трагічно рано пішов з життя, залишивши по собі "Міф" - документальну історію Василя Сліпака, соліста Паризької національної опери, який загинув у бойових діях на Сході України.

Успішним був рік і для Дениса Іванова. Дистриб'юторській компанії Arthouse Traffic, яку очолює Іванов, виповнилося 15 років. Ювілейний 2018-й позначився п'ятим дитячим кінофестивалем "Чілдрен Кінофест", другим "Київським тижнем критики" (де були представлені численні фестивальні хіти, які обійшли і "Молодість", і ОМКФ), розкручуванням і просуванням "Донбасу" Сергія Лозниці, а також численними релізами з Канн і Берліна.

А Анна Паленчуку цьому році продюсувала перше українське мок'юментарі Корнія Грицюка "2020. Безлюдна країна" і комедію Тоні Ноябрьової "Герой мого часу", а також влаштовувала численні акції на підтримку Олега Сенцова, стала продюсером вистави за його п'єсою "Номери" і вже оголосила, що в наступному році п'єса отримає кінематографічне втілення.

Детальніше про підсумки 2018 та головні успіхи в українській культурі читайте у статті Олега Вергеліса та Катерини Константинової "Трамвай "Успіх"-2018" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".