Дещо про сексуальність у сучасних реаліях

На новій виставці представлено роботи Миколи Карабіновича (Україна), Ігнаса Крунглевічуса (Литва), Ангеліни Меренкової (Росія), Заміра Сулейманова (Азербайджан), Люби Токарєвої (Україна), Фабіани Фалейрос (Бразилія), Сергія Шабохіна (Білорусь). Усіх цих художників у просторі PinchukArtCentre неначе об'єднав хіт 1994 року шведської співачки-емігрантки Ардіс. Адже виставковий проект "Ain't nobody's business", на думку кураторів, ніби активує голоси, що прагнуть свободи самовизначення. Куратори проекту також констатують, що колективна позиція всіх авторів і авторок має спровокувати публічну дискусію стосовно суперечливих стосунків між регулятивною владою та особистістю. Одне з питань, яке може виникнути на поверхні дискусії, - як наша сексуальність виявляється в сучасних реаліях, чи залежить виявлення сексуальності лише від нас самих?

Отже, відповіді на такі надскладні запитання, очевидно, можна, частково віднайти і в роботах художників, котрі презентують своє мистецтво в одному з найпопулярніших арт-просторів України. Хто ж вони, ці митці?

Наприклад, Люба Токарєва народилася в Одесі в сім'ї відомих художників, 1994-го закінчила Одеське державне художнє училище ім.М.Грекова. А 2001-го вона закінчила ВДІК імені Сергія Герасимова (спеціалізація художник-живописець). 2012-го у Люби була персональна виставка в Одесі - "Індоманія". З початку 90-х вона активно задіяна в різних групових виставках.

Микола Карабінович - теж одесит, він не тільки художник, а й автор фільмів, об'єктів, інсталяцій. Микола закінчив філософський факультет Одеського національного університету імені І.Мечникова. 2015-го був номінований на премію PinchukArtCentre зі своїм проектом "Пісні південних слов'ян". Брав участь і в основному проекті Четвертої одеської бієнале. Торік Карабінович здобув першу спеціальну премію PinchukArtCentre за свою роботу "Голос тонкої тиші". В нього були помітні персональні виставки - і в Одесі, і у Львові: "Моя наступна виставка", "Вмєстовыставки", "Про наболіле".

Художник із Білорусі - Сергій Шабохін - теж учасник проекту "Ain't nobody's business". Десять років тому він дебютував, відразу став переможцем виставкового проекту "Білоруський павільйон 53" на Венеційській бієнале. Сергія вирізняє досить активна громадянська позиція, зокрема він наполягає на переході від "партизанських стратегій" у білоруському мистецтві до арт-активізму. Цей митець є також куратором, критиком, редактором одного з арт-порталів. Його зараховують до лідерів нового покоління білоруських художників.

Ще один учасник київського проекту - з Азербайджану - це Замір Сулейманов. Арт-критики кажуть, що його мистецтво визначається особливістю погляду на життя: це погляд через фото, відео, через бажання по-новому розкрити певні ситуації в суспільстві сучасного Азербайджану. Пишуть, що основна тема його творів - так зване відчуття сплячого протесту, який завжди всередині людини. Наприклад, у нього є відео під назвою "Будь проклят Горбачев". Це проект у формі документального інтерв'ю, коли через розмови з таксистами на ті або інші популярні теми виявляються ментальні особливості людей. Інші проекти Заміра - "Терор", "Важкі слова", "Прапори" в різних ракурсах розкривають саме такі суспільні аспекти крізь призму сучасного мистецтва.

Проект "Ain't nobody's business" триватиме в PinchukArtCentre до 2 червня. А з 11 травня по 18 серпня у просторі арт-центру анонсують спеціальну подію в рамках офіційної паралельної програми 58-ї Міжнародної виставки мистецтв La Biennale di Venezia.