Іван Марчук розкриває "Секрети геніальності"

Окрім сотні полотен, які ніколи не експонувалися, творчість метра тут презентована в диджитальній галереї. А сам Іван Марчук у рамках виставкового проєкту проводить авторські екскурсії і навіть майстер-клас живопису. На жаль, "Секрети геніальности", як заявляє сам метр, стануть останньою його виставкою в столиці України.

Дуже давно, ще на самому початку 2000-х, у Києві проходила виставка з амбіційною назвою: "Бренд: українське". Її автори намагалися зрозуміти, з яких саме ідей і людей в сукупності складається наше уявлення про країну? Якою Україна бачиться іноземцям? Із класиків на тій давній, іронічній (і самоіронічній) виставці був представлений Давид Бурлюк, нібито з портретом Тараса Шевченка. А якщо говорити без самоіронії? Сучасна Україна - це… Хто і що?

Якщо абстрагуватися від політики, кожен з нас, відповідаючи на це запитання, обов'язково почне перелічувати найвідоміших співвітчизників. І майже напевно, рано чи пізно (але швидше раніше), згадає Івана Марчука.

Можна довго розміркувати про причини, але цілком однозначно: Іван Степанович зі своїм "пльонтанізмом" і магнетичними пейзажами, нефігуративними роботами, що так нагадують пісню самотньої, ніжно-сумної скрипки, з біографією "невизнаного генія" і навіть з вічною ноткою недолюблености, недовизнання батьківщиною в інтерв'ю й розмовах, давно став одним з непорушних складників бренда "Україна", за яким ми самі судимо про себе. І, напевно, назавжди таким і залишиться.

Про ставлення співвітчизників до творчости художника найкраще свідчить кількість людей, які поспішають на відкриття будь-якої його виставки. У київській галереї ARTAREA на відкритті виставки "Секрети геніальности" народу було стільки, що треба було або транслювати те, що відбувалося, на вулицю, або робити ще кілька відкриттів, аби всі помістилися в приміщенні й досхочу надивилися на роботи. Ажіотаж забезпечили два фактори.

По-перше, у галереї експонуються відразу 100 невідомих публіці картин художника, створених у різні періоди творчости. І зовсім уже невідома авторська кераміка. І навіть - уперше - масштабна, воістину монументальна відеоінсталяція, складена з робіт майстра (повне "занурення" у світ живопису метра!). А по-друге, сам 83-річний Іван Марчук заявив, що це - остання його "персоналка" у столиці.

Ми, звичайно ж, дуже сподіваємося, що рішення не проводити більше своїх знаменитих вернісажів художник згодом усе ж таки змінить. (Здоров'я вам, Іване Степановичу, сил і натхнення!) Але з тим більшою ніжністю довго вдивлялися в картини різних років - "12 різних Марчуків", як коментують зміст експозиції в самій галереї. ("Чи може одна людина так по-різному відчувати світ і передавати його фрагменти на полотні завжди по-новому? Може, це не одна людина створює, а не менше 12?"). Перший Марчук - основа творчости, стовбур дерева, від якого відходять гілки всіх інших художніх напрямів, позначена роботами циклу "Голос моєї душі". Другий Марчук - шевченкіана й роботи-спогади, створені в стилі "примітивізм" у різні періоди. Третій Марчук - це пейзажі, які автор починає створювати з 1972 року. До речі, І.Марчук ніколи не писав міських, індустріяльних пейзажів… Четвертий Марчук - цикл "Цвітіння", розпочався 1973-го (квіти реалістичні й нереалістичні). П'ятий Марчук - портрети гіперреалістичні (починає писати з 1980-х років)…

Але - не будемо "переповідати" картини Івана Марчука. Адже їх, дякувати Богові, можна подивитися. Спеціяльно з нагоди виставки (і через значний наплив відвідувачів) ARTAREA змінила розклад і працюватиме з 11:00 до 20:00 п'ять днів на тиждень. Важливо: сам Іван Марчук часто особисто присутній у галереї. Треба користуватися нагодою - іти, дивитися. І - спілкуватися. Коли ще випаде щасливий шанс особисто розмовляти із втіленням самої сучасної України?..