Донька Анни Київської повернулася до діда - Культура - dt.ua

Донька Анни Київської повернулася до діда

13 липня, 16:45 Роздрукувати Випуск №27, 14 липня-20 липня

Anne de Kyiv Fest за короткий час перетворився на одну з важливих щорічних літніх культурних подій.

© Культурна дипломатія України від МЗС / Facebook

У столиці завершився "Anne de Kyiv Fest"-2018, кульмінацією якого став арт-проект про Едігну, доньку Анни Київської та онуку Ярослава Мудрого. 

Цей фестиваль уже четвертий рік тішить киян та гостей міста мистецькими витівками, несподіваними спітканнями і захопливими видовищами. Закладення Скверу Франкофонії на Львівській площі, встановлення там пам'ятника маленькій Анні Київській, висадка троянд сорту "Anne de Kyiv" на площі і перед посольством Франції в Україні, реінкарнація опери "Ярослав Мудрий", видання праці французького історика Філіппа Делорма про Анну Ярославну, виставки, присвячені Фріді Кало і Катерині Десницькій, культовий проект Катерини Косьяненко "Графіті для Анни", — за цей рік роки було чимало приємних несподіванок. 

Сам фестиваль народився чотири роки тому як ідея групи інтелектуалів-ентузіастів і за короткий час перетворився на одну з важливих щорічних літніх культурних подій. 

эдигна_3
Культурна дипломатія України від МЗС / Facebook

Фестиваль очікувано перетворився на гендерний майданчик боротьби за провідні жіночі постаті у культурі й історії, цілком логічно пов'язані з Україною і безпідставно привласнені собі нашим північним сусідом. 

Так, ще досить свіжа торішня історія, коли президенти Франції і Росії обмінялися в Парижі думками щодо походження Анни Ярославни. І позиція Еммануеля Макрона була чіткою й твердою — Анна ж Київська! А Київ, як відомо, є столицею саме України. 

Утім, словам президента Франції передувала складна робота команди фестивалю, головним партнером якого з перших днів його існування було Посольство Франції в Україні. Тож проукраїнський спіч президента став вінцем зусиль українського фестивалю. 

Цьогоріч фестиваль відкрився 21 червня вуличною виставою "Едігна. Донька Анни Київської та Генріха І. Початок славного служіння". Це акція за повернення невідомого більшості українців імені в наш культурно-історичний простір. 

эдигна_4
Культурна дипломатія України від МЗС / Facebook

Про Едігну дізналися з книжки сучасного французького історика Філіппа Делорма "Анна Київська, королева Франції, дружина Генріха І". Крім синів Філіппа (що став королем Франції) та Гуго (який був серед очільників Першого хрестового походу), Анна мала ще й доньку Едігну (один із варіантів популярного на той час у Західній Європі імені Емма). 

За легендою, побожна Едігна втекла з батьківського палацу і помандрувала до Святої землі, однак на півдорозі, почувши одночасно церковний дзвін та спів півня, вирішила, що це Божий знак, і зупинилася. 

Так вона залишилась у маленькому баварському містечку Пух (на той час Баварія була потужною окремою монархією, керованою династією Вельфів). І якщо для французького історика Едігна — легенда, то для жителів Пуха — історична постать, яка майже півстоліття мешкала в дуплі старої липи і зціляла людей. 

Нині у невеличкому баварському місті все обертається навколо блаженної Едігни, — є старовинна церква її імені, щороку проходить присвячений їй фестиваль, дівчат називають Едігнами... 

Історія доньки Анни Київської надихнула куратора "Anne de Kyiv Fest" Федора Баландіна та письменника Олександра Ірванця на створення драматичної поеми "Едігна. Донька Анни Київської та Генріха І. Початок славного служіння". 

А далі магією блискучих художників Андрія Єрмоленка , Олега Грищенка і Олексія Березюка поезія перетворилася на живий живопис, який рухається й дихає в такт музиці композитора-віртуоза Івана Небесного. 

эдигна_2
Культурна дипломатія України від МЗС / Facebook

Усі чоловічі образи (за чоловіка королеви, її сина та батька в арт-проекті промовляють відомі українські актори — Євген Нищук, Остап Ступка, Федір Стригун) автори вистави залишили "за кадром". А на сценічному майданчику безпосередньо задіяні дві жіночі постаті: Анна Київська — Ірма Вітовська та Едігна — Анастасія Блажчук. 

Майже рік тривали репетиції цього проекту, режисер Федір Баландін шукав для нього найточніший формат. 

Виставу свідомо творили як вуличну. Надзвичайно важливу роль у проекті відіграє світло, тому найкраще вона мала б виглядати вночі. Тож, коли від Департаменту культурної дипломатії Міністерства закордонних справ України надійшла пропозиція співпраці в організації традиційного вечірнього МЗС Open Air, одразу стало зрозуміло, що потрібний формат знайдено. Вибір на "Едігну" впав не випадково. Цього року Open Air присвячений саме гендеру і проводився спільно з організацією "Жінки ООН". 

…Маленька тендітна принцеса, що б'ється на мечах із велетенським Лицарем — втіленням чоловічої пихи й зарозумілості; велична Королева, яка кожним рухом, поглядом, словом уособлює владу і силу; рідні й легко впізнавані голоси, якими "оживають" постаті Генріха І, Гуго та Ярослава Мудрого; пісні у виконанні Тараса Компаніченка, — таким запам'яталася гостям імпреза. Динамічна вистава вивела на поверхню відразу декілька конфліктів: стосунки брата й сестри, доньки і батька, доньки і матері. Останній — найцікавіший.

эдигна_5
Культурна дипломатія України від МЗС / Facebook

Королева-мати (Ірма Вітовська) — досвідчена у владі й житті жінка, яка наскрізь бачить свою доньку і розуміє, що та ніяк не годиться на роль принцеси, — не просто не хоче коритись, а й не вміє поводитися "по-жіночому". Тому казками-оповідями про далеку Київську Русь владна Анна переконує Едігну в необхідності втечі, хоча прямо ніби нічого про це не каже. Експліцитно вона готує доньку до доленосного вчинку: ще під час першого виходу Королева має з собою торбинку, яку пізніше віддасть Едігні і з якою та помандрує світ за очі. 

Принцеса Едігна (Анастасія Блажчук) виглядає водночас крихкою й незламною. Це вперте дитя, яке, не зважаючи ні на що, рухається вперед. Цей персонаж чимось нагадує героя роману польської письменниці Ольги Токарчук "Дім денний, дім нічний", якому вдається дивом (у буквальному сенсі — силою волі змінивши стать) переконати черниць і ченців у своїй правоті та своїй вірі. Актриса викладається на повну, — і в певну мить виникає враження, що їй не стане сил на подальшу гру. Але, мов Фенікс, вона підводиться (о це промовисте безсиле лежання!) — і знову в бій! 

Вистава — цілісна, переходи між сценами створюють враження монолітності, єдиного потоку. Появи Вітовської-Королеви слугують "межовими стовпами" сценічного дійства. 

Анна відрізняється від доньки, — вона вся у словах, поглядах, її рухи скупі, неквапливі. Це справжня Королева, яка розчавить будь-кого на своєму шляху. 

До речі, на прем'єру завітали представники баварського містечка Пух, де жила Едігна і де й досі росте її липа. 

Вже є домовленість про показ вистави під час щорічного фестивалю, присвяченого блаженній. Оскільки ж у рамках побратимства Києва і Тулузи восени цього року в столиці Окситанії буде встановлено авторську репліку пам'ятника маленькій Анні, то, вочевидь, вистава завітає й до Франції. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво