Торговельні прокладки - Сільське господарство - dt.ua

Торговельні прокладки

3 грудня, 18:06 Роздрукувати Випуск №46, 30 листопада-6 грудня

Ембарго не спрацювало — боротьба за український ринок добрив триває.

Ситуація на ринку мінеральних добрив (МД) дедалі більше скидається на бойові дії, коли практично повалений супротивник застосовує план "Б" — кличе на допомогу своїх союзників. Адже навіть ембарго, запроваджене Кабміном на імпорт МД з РФ, втратило свою ефективність у результаті різкого збільшення поставок добрив з країн — партнерок РФ. У чому саме полягає партнерство з РФ країн, які, по суті, погодилися на роль торговельних прокладок, і має розібратися Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) при Мінекономрозвитку в найближчі місяці.

Заявники й ініціатори

У кожному разі санкції щодо МД з РФ устигли принести свою короткочасну користь. Підприємства хімічної галузі України вперше з 2013 р. змогли відновити виробництво, налагодити продаж, а деякі — навіть збільшити експорт. Та головне — зрозуміли, що за місце під сонцем ще можна поборотися. Передусім з російськими корпораціями, продукція яких, усупереч липневому ембарго, обхідними шляхами продовжує потрапляти на наш ринок.

Чималий перелік доказів і аргументів, що підтверджують російську експансію, ліг в основу запиту представників галузі в Мінекономрозвитку. У результаті 21 серпня 2019 р. МКМТ ухвалила рішення провести два спецрозслідування. Перше — щодо імпорту в Україну азотних добрив. Друге — щодо імпорту комплексних добрив. Обидва розслідування — незалежно від країни походження МД і їх експорту.

Важливо зазначити, що заявниками в азотному розслідуванні виступили "Дніпроазот" І.Коломойського, холдинг "Остхем" Д.Фірташа й державний ОПЗ, який поновив свою роботу після заборони поставляти російські МД в Україну. Ініціатором розслідування щодо імпорту комплексних добрив (КД) виступив Союз хіміків України. У цьому випадку галузеві лобісти представляють інтереси ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" і ДП "Сумихімпром" — виробників КД в Україні, що перебували на межі загибелі через тотальне панування в останні роки росіян на українському ринку.

Маємо факт опору підприємств усієї галузі російським окупантам українського ринку та збігу стратегічних інтересів приватних і державних вітчизняних підприємств. Українські хіміки мають намір довести і зруйнувати всі елементи гібридного плану "Б" хімгалузі РФ щодо переорієнтації своїх торговельних потоків в Україну через треті країни. У цьому випадку цілком очевидно, що галузевий інтерес перетинається з інтересами держави — не тільки створити сприятливі умови для держпідприємств, не тільки захистити український ринок від торговельної експансії РФ, а ще й продемонструвати, що Україна здатна контролювати виконання запроваджених санкцій.

Гібридні виклики

Що далі від дати запровадження ембарго, то ліпше адаптуються імпортери МД. Витіснення українських підприємств з українського ж ринку знову стало актуальною проблемою. Заявники в МКМТ упевнені, що де-факто кінцевими бенефіціарами низки імпортних операцій, пов'язаних з МД, є російські виробники. Над вітчизняними підприємствами знову нависає загроза вимушеного зупинення, оскільки завдання ембарго — зупинити потік імпорту добрив з країни-агресорки з наступним імпортозаміщенням — не спрацювало. І сталося це не через нездатність українських заводів задовольнити попит, а через фактичну переорієнтацію РФ імпорту.

Підготовка плану "Б" почалася заздалегідь і передбачає різноманітні способи обійти ембарго. Так, грузинський "Руставі Азот" 2017 року перейшов під контроль російської АФК "Система". У результаті Грузія, яка раніше не експортувала МД в Україну, 2018 року посіла п'яте місце за поставками — 21,5 млн дол. При цьому "Руставі Азот" використовує російський газ (80–90% у собівартості продукції), який отримує фактично за демпінговою ціною завдяки російським власникам. Тобто Кабмін, поставивши заслін для вироблених у РФ міндобрив, не зміг урахувати, що поняття "російські МД" може виявитися значно ширшим.

У сусідній Польщі росіяни стали акціонерами одного з найбільших європейських виробників МД — Grupa Azoty. І 2018 року поставки в Україну фіксують аномальне зростання — в 20,5 разу порівняно з 2015 роком.

За той самий час експорт з Литви зріс у 22,5 разу! Є підозри, що пов'язано це зі зростанням поставок у Литву російських добрив, що напрочуд збігаються обсягом з експортом литовських добрив в Україну. Якщо в I кварталі 2019 р. з Росії в Литву в'їхало 96,5 тис. т добрив, то з Литви в Україну — 95,4.

Різко зросли поставки з РФ аміаку в Туреччину. Там з нього виробляють селітру, заборонену до використання в Туреччині, але відразу везуть її… в Україну.

Гідні заздрості Болгарія і Сербія. Перша всього за чотири місяці 2019 р. експортувала в Україну в 5,5 разу більше добрив, ніж за весь 2018 р. Сербія, де ще кілька років тому хімпідприємства простоювали, потрапивши в боргову яму перед Газпромом, 2019-го опинилася серед основних імпортерів МД в Україну. За рахунок чого забезпечено ці успіхи?

Білорусь узагалі претендує на статус імпортера в жовтій майці лідера.

Більшість із цих країн, що не мають ані власного дешевого газу, ані часто достатніх виробничих потужностей, нині завалюють Україну своєю продукцією.

Всебічні спецрозслідування

Що робити з грузинсько-російськими добривами? А з литовськими чи сербськими? Якщо підозри підтвердяться розслідуванням МКМТ, Україна зобов'язана буде виставити рахунок країнам — торговельним прокладкам.

Інші країни СОТ давно вирішили для себе такі проблеми, обмежуючи експорт на чутливі групи товарів. Могла б зробити це й Україна, тим більше з її винятковими обставинами: анексія Криму, війна на сході й агресія з боку РФ. А підмогою міг би стати вже розроблений пакет з п'яти законопроєктів про захисні заходи, який чомусь не отримав належної уваги парламенту. Хоча саме в цьому випадку турборежим не завадив би.

Відсутність власного плану виходу з ситуації, що склалася, може призвести до мимовільної участі України в реалізації чужих торговельних стратегій. В РФ уже давно проголосили: "Досить торгувати сировиною (газом), ми торгуватимемо кінцевим продуктом, у якого більша додана вартість. Створювати робочі місця всередині країни". До 2020 р. РФ запланувала збільшити свій експортний потенціал по добривах на 300%. І нам відведено роль усе це купувати…

Надто важливо, щоб МКМТ не просто уважно поставилася до доказів українських хіміків і провела всебічні спецрозслідування, а й розробила індивідуальні алгоритми дії в кожному конкретному випадку. Адже в одному випадку ми стикаємося зі скупкою РФ іноземних підприємств, у другому — з ситуацією, коли РФ завозить на місцеві заводи свою сировину. У третьому — через власні або дружні трейдингові компанії в інших країнах російські корпорації, як мінімум, здатні реалізовувати будь-які маніпуляції зі своєю продукцією, аж до підміни сертифіката походження. Чи користуються вони цією можливістю?

Та ключовим запитанням до країн-імпортерок мають стати аномальні обсяги ввезених МД, що не підкріплені виробничим потенціалом місцевих хімпромів.

Та тільки не до кінця зрозуміло, хто на ці запитання відповідатиме МКМТ у рамках розслідувань. Наскільки нам відомо, далеко не всі іноземні виробники-імпортери зареєструвалися в списку учасників розслідувань МКМТ. Натомість список рясніє посольствами, торговельними представництвами, асоціаціями, які не несуть відповідальності за свої відповіді на запитання українського уряду. Очевидно, це не випадково. Адже виробник за неправдиву відповідь може отримати індивідуальну санкцію на необмежений строк, а інші учасники цілком можуть відбутися загальними фразами.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво