Ринок зернових: нові жнива — старі проблеми - Сільське господарство - dt.ua

Ринок зернових: нові жнива — старі проблеми

18 липня, 2014, 19:20 Роздрукувати Випуск №26, 18 липня-8 серпня

АПК притаманна сезонність як у веденні бізнесу, так і у вирішенні нагальних питань. І початок жнив порушує і старі, і нові проблеми українських аграріїв.

АПК притаманна сезонність як у веденні бізнесу, так і у вирішенні нагальних питань. І початок жнив порушує і старі, і нові проблеми українських аграріїв. За перше півріччя обсяг виробництва продукції рослинництва становив 69,9% від торішніх показників. Це відчутний спад, тим більше що за січень—червень 2013-го індекс обсягу виробництва продукції рослинництва, навпаки, зріс на 75%.

Скорочення обсягу виробництва зумовлене значно нижчими темпами збирання ранніх зернових (зібрано менш як 54%) та інших сільськогосподарських культур у результаті несприятливих погодних умов. На 1 липня вже скошено та обмолочено зернові та зернобобові культури на площі 0,9 млн га, що становить 9,3% площі, засіяної під урожай цього року (торік цей показник становив 19,1% таких площ). Виробництво зерна становило 2,7 млн т, що більш як на 50% менше, ніж було отримано на початок липня 2013 р.

Разом із тим загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власної продукції збільшився на 28,6% за перше півріччя порівняно з аналогічним торішнім періодом (у тому числі продукції рослинництва — на 47,7%).

Однак при загальному зростанні цін на сільськогосподарську продукцію вартість продуктів рослинництва на внутрішньому ринку знизилася на 2%, а на експортних ринках — на 10%. Багато в чому це було спровоковано надмірно оптимістичними прогнозами врожайності. Так, Укргідрометцентр пророкував рекордний збір зернових цього року — понад 63 млн т. Щоправда, його прогноз включав кримський урожай, і, враховуючи політичну невизначеність регіону, 1 млн т зернових з озвученої кількості точно можна виключити. За оцінками Української аграрної конфедерації (УАК), валовий збір зерна цього року буде на рівні 60 млн т. Ще менш оптимістичний прогноз щодо українського врожаю зробило Міністерство сільського господарства США — близько 57 млн т. І, як відомо, урожай мало зібрати — його ще треба переробити, зберегти й реалізувати.

Першочерговим питанням, безумовно, є якість зібраного зерна. Надлишок опадів трохи затьмарив очікування аграріїв, і частина врожаю буде придатна лише для фуражного споживання. За даними Держсільгоспінспекції, пшениця фуражної якості в нинішньому врожаї становить близько 50%, тоді як торік цей показник не перевищував 20%.

У Житомирській і Чернігівській областях спостерігається так зване стікання зерна — недорозвинення зерен у колоссі. На Південному Сході частина зернових уражена грибком. А на Півдні експерти зазначають масштабне враження пшениці клопом-черепашкою.

Дощова погода в більшості українських регіонів сприяла і зростанню середнього показника вологості зерна: він на сьогодні становить 20% при допустимій нормі в 15%. На щастя, вологість урожаю — це легко вирішувана проблема, зерно достатньо просушити на елеваторах і токах підприємств. Якщо, звичайно, є можливості для його просушки.

Не примножити,
хоча б зберегти

Для забезпечення сушіння зерна й олійних культур урожаю 2014 р. українським аграріям потрібно близько 1,5 млрд кубометрів природного газу. УАК, враховуючи ситуацію в енергетиці, всерйоз стурбована відсутністю державних гарантій поставок газу на ці цілі. Зазначена кількість газу насамперед необхідна зерновим складам — елеваторам, хлібоприймальним підприємствам — і товаровиробникам, які мають зерносушарки на газу. За попередніми оцінками, вартість урожаю-2014 становитиме 180 млрд грн — навіть часткова його втрата може обернутися для України не лише продовольчою, а й економічною катастрофою.

Міненерго почуло скарги аграріїв і створило спеціальну робочу групу для врегулювання питань газозабезпечення підприємств українського АПК. Аграрії скептично поставилися до цієї ініціативи. "Аграрний союз України разом з Українською аграрною конфедерацією та іншими об'єднаннями сільгоспвиробників надіслав офіційного листа міністру з проханням включити наших представників до цієї робочої групи. Відповіді ми дотепер не одержали, і, наскільки мені відомо, ніяких засідань цієї групи, яка мала розпочати роботу 14 липня, ще не було, — розповів DT.UA Василь Ярошовець, перший заступник голови Аграрного союзу України. — Це злочинне зволікання, аграрний бізнес сезонний, і час зараз відіграє вирішальну роль. Слідом за сушінням зерна буде потрібен газ для сушіння кукурудзи і переробки цукрового буряку, а це дуже енергоємні процеси". Тепличне виробництво, за словами експерта ринку, вже потерпає від дорожнечі газу, яка значно підвищила вартість продукції та зробила її виробництво нерентабельним.

УАК пропонує аграріям альтернативні шляхи виходу з ситуації — використання соломи для просушування зерна. Втім, екстреним цей захід не назвеш, тому що можливості масового використання цього методу давно втрачено. Для того щоб майбутній дефіцит газу не позначився на роботі сектора, аграріям, які бажають замінити газ на солому при сушінні зерна врожаю цього року, треба було укласти контракти на поставку котлів, проектування і будівельний монтаж роком раніше. Але в перспективі цей проект може виявитися надзвичайно вигідним. Україна має колосальні ресурси для газозаміщення в аграрній сфері. За різними оцінками, в останні роки аграрії одержують близько 45–60 млн т соломи і кукурудзяних стебел. За умови збору половини від цього біоресурсу можна було б одержати енергетичний еквівалент 11–13 млрд кубометрів природного газу. За оцінками УАК, навіть при найоптимістичніших варіантах вирішення газового конфлікту ціна на паливо в Україні забезпечуватиме окупність проектів газозаміщення українськими біоресурсами на рівні 2–3 років.

Боротьба зі шкідниками

Добившись скасування сертифікації якості зерна, аграрії не склали списів і взялися за карантинні сертифікати. Учасники ринку наполягають на реформуванні державної системи карантину рослин, аргументуючи це тим, що нинішня система потребує від виробників колосальних витрат, які, за оцінками Міжнародної фінансової корпорації, більш як усемеро перевищують аналогічні витрати виробників у країнах ЄС.

"Головна проблема в тому, що кількість карантинних сертифікатів на сьогодні зростає, а кількість жуків-шкідників не зменшується, — розповіла Тамара Подберезняк, президент Фумігаційної асоціації. — Якщо є карантинна зона, необхідно лише локалізувати її та ліквідувати шкідника. Гроші на це державою виділяються, і за наявності серйозної фітосанітарної програми всі проблеми, пов'язані з карантином рослин, можна вирішити. Але такої програми немає, а функції та повноваження Держветфітослужби надзвичайно розмиті і перетворюють організацію на те саме каламутне болото, в якому зручно ловити рибу". За словами експерта, умови для корупційних схем створюються Держветфітослужбою штучно. "Більшість карантинних зон свідомо передислоковано в порти, де у підприємців немає умов і можливостей законно виконати вимоги Держветфітослужби. Корупційна машина величезна, у бізнесі зав'язані всі — і митники, і міліція, і екологи, і карантинники. Справи фабрикують, людей вимотують допитами і перевірками. Увесь цей час продукція простоює, за простій доводиться платити чималі гроші", — зазначає Т.Подберезняк.

Водночас Держветфітослужба наполягає, що саме карантинні сертифікати є запорукою успішного експорту агропродукції, бо є єдиним дозвільним документом, який на сьогодні видається виробникам, що бажають вивезти свою продукцію з карантинної зони. "Важливо зрозуміти, що карантинний сертифікат необхідно одержувати лише в тому разі, якщо в зоні було оголошено карантин. І в останні роки розміри територій, на яких карантин оголошується, постійно скорочуються, у середньому з 2011 р. на 224 тис. га. Рекордсменом є карантин, спровокований амброзією, — 3,4 млн га, але ця страхаюча площа становить менш як 10% від усіх орних земель, — повідомив DT.UA Вадим Чайковський, начальник відділу карантину рослин Держветфітослужби. — Ми постійно ведемо діалог з аграріями, вони можуть стежити за поширенням карантинних зон, можуть планувати переміщення своєї продукції. Більш того, наші співробітники свідомо йдуть назустріч виробникам, рішення про надання дозвільних документів ми приймаємо протягом одного-двох днів і пропонуємо виробникам забирати зразки прямо з елеваторів. При цьому фітосанітарний інспектор не може перевіряти той самий об'єкт частіше двох разів на рік і без завчасного попередження. На жаль, цю норму зерновиробники іноді використовують не для усунення фітосанітарних проблем, а для їхнього приховування".
В.Чайковський переконаний, що аграрії не зможуть самостійно контролювати розмноження шкідників — недбалість і бажання заощадити призведуть ринок до колапсу. Однак він не заперечує випадків корупції у відомстві, нарікаючи на низькі зарплати співробітників служби.

Разом з тим говорити про низьку культуру землеробства в Україні не доводиться. За інформацією Держсільгоспінспекції, на 10 липня ц.р. майже 65,5% пшениці, що надійшла, було представлено 1–3-м класами, у т.ч. 2-м класом — 30,8%, 3-м класом — 33,9%. Частка пшениці 5-го і 6-го класів становила лише 12,3 і 18,1% відповідно.

Аграрії найменше зацікавлені в розмноженні шкідників, адже це безпосередньо впливає на якість продукції і можливості її експорту. За рік експорт зернових в Україні зріс на 26% і становив 11% від усіх продаваних Україною товарів. А в пікові періоди експорту зерна, з серпня по вересень, простій товару суттєво ускладнює роботу ринку і позначається на його прибутку. Ємність портових терміналів в Україні не набагато перевищує 2,3 млн т, а парк зерновозів становить близько 12 тис. вагонів і може забезпечити перевезення не більш як 40 млн т на рік. Торік під час експортного піку виробники були змушені знижувати вартість зерна і продавати його за цінами покупця. У результаті цих проблем з логістикою галузь зазнала збитків у розмірі близько 20 млрд грн.

Очевидно, що нинішній маркетинговий рік буде для аграріїв непростим, і навіть очікуваний багатий урожай може стати проблемою на етапах переробки й реалізації. Крім того, світові ціни на зерно досягли рекордного за останні п'ять років мінімуму, а світовий урожай пшениці, за прогнозами, незначно поступатиметься торішньому рекорду. Відповідно, ціни на зернові як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках знижуватимуться. І якщо аграріям вдасться зберегти врожай, то розширення географії експорту зерна дасть змогу мінімізувати можливі втрати. Торік вітчизняні компанії вже почали активно продавати зерно в країни азіатського регіону (з 3 до 29% від загального експортованого обсягу). Але для збереження і розвитку цього тренду зерновиробникам необхідно не просто підтримувати на нинішньому рівні, а й поліпшувати якість виробленої продукції. У цьому разі як ніколи важливий конструктивний діалог з державою.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво