Коронавірус та дешева нафта - Андрій Ярмак про наслідки пандемії - Новини України - Сільське господарство - dt.ua

Нагодувати всіх і самим з голоду не вмерти

23 квітня, 11:30 Роздрукувати

Аграріям зараз важко, але значно легше, ніж туроператорам.

Навіть попри шалені зміни в агросекторі, цей сегмент бізнесу зміниться та постраждає менше за інші сфери. Тому аграрієм бути зараз порівняно непогано. Адже, на відміну від ресторатора чи туроператора, на продукти все ще є попит — людям необхідно їсти. Але структура попиту зміниться дуже суттєво, і не для всіх підгалузей агробізнесу ці зміни будуть позитивними.

Дешева нафта є негативним фактором для українського агробізнесу, хоча пально-мастильні матеріали — це суттєва витратна частина для аграрія. Зниження ціни на нафту призводить до різкого зменшення імпорту країнами, які буквально купалися в нафтодоларах. А такі країни є серед ключових імпортерів українських продуктів харчування. І навіть якщо ми офіційно до РФ нічого не постачаємо, то неофіційно українські продукти туди продовжують потрапляти через реекспорт. Крім того, зменшення попиту в одній країні призводить до збільшення пропозиції на ринки інших країн. Багато нафтових країн заробляли гроші також на туризмі, наприклад Єгипет або ОАЕ. І от у цих країнах споживання впаде ще суттєвіше, адже туристична галузь фактично перестала існувати, і це погано для України.

Більшість людей і компаній у світі стануть біднішими, і не лише в нафтових країнах. Тому попит на дорогі і необов'язкові продукти, які легко замінити в споживанні, може різко впасти, тоді як попит на більш базові, незамінні продовольчі товари може навіть зрости.

Глобальний ринок унаслідок закриття кордонів і обмеження торгівлі продовольством перестає бути глобальним. Країни часто приймають хаотичні і непродумані рішення. Це теж невигідно для всіх. Зараз можливі ситуації, коли в одній країні ціни на певний вид стратегічного продовольства можуть злетіти до небес, і багато жителів не зможуть його собі дозволити, в той час як в іншій країні цей продукт продаватиметься за низькою ціною, невигідною для фермера, тому що ця країна обмежує експорт певного товару, який вважає для себе стратегічним. Відповідно, вже в наступному сезоні виробництва країна, що обмежувала експорт, може й справді відчути дефіцит стратегічного продукту, бо фермери відмовляться від збиткового для них виробництва.

Для українського уряду дуже важливо було б дати чіткий сигнал про гарантовану відсутність перепон експорту продовольства в період, коли аграрії приймають рішення щодо посівних площ та їх структури. Але замість цього ми чуємо забагато розмов про обмеження експорту, що може змусити аграріїв зменшити площі під стратегічними культурами.

Хочу нагадати, що вже зараз перспективи врожаю зернових та олійних культур в Україні під великим сумнівом. Ярові культури все ще можуть врятувати дощі, якщо вони, звісно, будуть, але зізнаймося, що такої посухи в Україні не було дуже давно. Відповідно, озимі культури перебувають у поганому стані. Настільки, що навіть були ушкодження від приморозків у квітні, які зазвичай для них не є проблемою.

Повертаючись до глобальних тенденцій, хочу зазначити, що попит на продовольчі зернові культури, такі як продовольча пшениця, рис, круп'яні культури та інші, може істотно зрости, тому що це базові і недорогі стратегічні продукти, які люди починають споживати в кризових ситуаціях.

Водночас дешева нафта та коронакриза вдарять по галузях сільського господарства, які безпосередньо пов'язані з цінами на енергоносії: по виробництву біоетанолу, де головними джерелами сировини є цукрова тростина і кукурудза, а також біодизелю, де використовується переважно ріпак.

У сукупності з очікуваним падінням попиту на червоне м'ясо довгостроковий вплив на глобальні ціни на кукурудзу буде найбільшим з усіх культур. Уже зараз заводи з виробництва біоетанолу в США зупинилися. Він нікому не потрібен за таких цін на нафту. А значить, кукурудзу пропонують на ринку кормів. Але й там фіксується зниження попиту, бо падає попит на м'ясо. І ми ще не відчули сповна цієї тенденції, що тільки починається, особливо на тлі послаблення української гривні. На жаль для України, кукурудза є експортною позицією №1.

Ціновий тиск також відчуватиметься на ринках цукру і ріпаку. Заводи в Бразилії зараз почали переробляти тростину не на біоетанол, а на цукор. Пропозиція зростає. Аналогічно з ріпаком для біодизелю, це зараз просто невигідно. Відповідно, більше піде на ріпакову олію для харчового споживання та на технічні цілі, де попит теж упав. Це матиме довгостроковий негативний вплив.

Ціни не обов'язково знизяться всюди, тому що зросте кількість нових торгових обмежень, і можливі серйозні локальні потрясіння і цінові диспаритети, тобто цукор або кукурудза цілком може коштувати надто дорого в країні-імпортері і занадто дешево в країні-експортері.

Галузь олійних культур і рослинної олії теж може розділитися, і дешеві олії отримають певну перевагу. Найнеприємніше тут — це ймовірне падіння попиту на протеїнові шроти, які є значною частиною доходів галузі. Однак великою перевагою зернової та олійної галузей є відсутність проблем із робочою силою, — майже все виробництво та переробка механізовані.

Продукти переробки продовольчих зернових культур також навряд чи зазнають суттєвих втрат. На них найменше позначилося падіння в сегменті HoReCa (Hotel, Restaurant, Cafe), тобто ресторанно-туристичного бізнесу, тому що такі продукти простіше приготувати вдома.

М'ясна галузь може постраждати більше за інші, тому що попит на дорожчі види м'яса помітно впаде. При цьому птахівництво може навіть виграти, бо це найдешевший вид м'яса. А рибна галузь може постраждати ще істотніше за м'ясну, адже це найдорожче джерело білка.

Втрат зазнає і молочна галузь, особливо ті її сегменти, які орієнтовані на виробництво дорогих сирів та інших продуктів із високою доданою вартістю, а також продуктів для HoReCa. Цілком імовірно, що ціни на молочний білок і жир знову зблизяться, бо в останні роки жир (читай — масло) був значно дорожчим за білок. В Україні галузь, можливо, також зазнає втрат, але не дуже суттєвих, бо ми вже перестали бути великим експортером. Тут багато що залежатиме від курсу гривні: якщо справдяться прогнози девальвації, то знизиться імпорт молокопродуктів, що дасть змогу місцевим виробникам не втратити обсягів продажів. Але у виробників сирів проблеми точно будуть.

Яєчна галузь, до речі, від кризи може навіть виграти. Споживання яйця різко зросло, — люди готують удома, закуповують яйця, адже це відносно недороге джерело дієтичного білка. Крім того, яйця досить легко готувати. Більш того, зараз роблять багато страв і домашньої випічки, — і це все глобальна тенденція.

Плодоовочева галузь розвиватиметься неоднорідно: одні сегменти можуть різко вирости, а інші — практично зникнуть. Приміром уже зараз різко впав попит на горіхи. Є проблеми з попитом на дорогі види фруктів та ягід. Ця продукція швидко псується, тому подорожчання та ускладнення логістики вже чинять негативний вплив. Крім того, ця галузь потребує найбільше робочих рук, а з цим у багатьох країнах нині великі проблеми.

Уже починають з'являтися неприємні сигнали про погіршення доступу до фінансів. Але банки поки що переважно розуміють, що аграрний сектор буде менш враженим за інші. Тому не так часто блокують або обмежують кредитні лінії для аграрних компаній, як для компаній з інших сфер бізнесу.

Також зараз ми зауважуємо, що втрати продуктів зростають, тому що люди рідше ходять до магазинів, беруть за один раз більше, що збільшує втрати у споживача. Порушилася логістика — теж багато втрат. Частина ягід та овочів уже залишилася в полях в ЄС, бо бракує робочих рук.

Цікаво, що інвестиції в аграрну галузь, попри кризу, можуть навіть збільшитися, тому що ситуація в інших сферах буде ще гіршою. Але перевагу надаватимуть галузям із максимальним рівнем механізації. А на тлі очікуваного падіння цін на нерухомість (будинки, квартири тощо) інвестиції в сільгоспземлі можуть стати спасінням для капіталів.

Дуже сильно зміниться і глобальна логістика, торговельні потоки і виробництво продуктів харчування FMCG (брендованих, готових до вживання і упакованих). Різко знизиться попит на продукти для ресторанів, готелів і галузі громадського харчування, тому відбудеться відкіт у додаванні вартості.

У рази зросла торгівля продуктами харчування онлайн. Найшвидше, цей сегмент розвиватиметься і після закінчення карантинів, адже це є додатковою зручністю для споживача. Більш того, чимало дрібних сімейних фермерів налагодили прямі продажі та доставки споживачам, особливо якщо вони вирощують/виробляють досить дорогу продукцію.

Однак усе-таки для невеликих фермерів, особливо в Україні, цей рік буде дуже складним. На превеликий жаль, парламент так і не спромігся остаточно прийняти сучасне кооперативне законодавство, яке за нашої підтримки було розроблено галузевими асоціаціями вже кілька років тому. Зараз у багатьох регіонах закрили роздрібні і навіть оптові ринки, які були основним каналом збуту продукції, особливо плодоовочевої та молочної.

Наші урядовці не розуміють, що саме ці дві категорії (а не зернові чи олійні) годують селян, а супермаркети України продають максимум 5–7% від усього обсягу ягід, а решта йде через лотки та ринки. Щоб потрапити туди, вони проходять ланку оптових ринків. Якщо ці канали збуту буде і далі заблоковано, то споживач залишиться без якісних і свіжих вітамінних продуктів і платитиме за них шалену ціну в супермаркеті, а селяни будуть змушені викидати продукцію на смітник.

Проблема легалізації торгівлі плодоовочевою продукцією стоїть дуже давно, і ми спільно з галузевими асоціаціями вже багаторазово пропонували уряду механізми її вирішення. Крім зазначеної вище кооперації, дієвим способом було б зниження ставки ПДВ на цей вид продукції до 7–10%, щоб її було вигідніше закуповувати у дрібних виробників. Це світова практика, але у нас не працює жоден із цих двох механізмів.

Якщо підбити невеликий проміжний підсумок, то перевага буде у тих країн, які виробляють усе необхідне для повного забезпечення власного населення продуктами харчування і не дуже залежать від імпорту чи експорту. Зокрема, високим є рівень продовольчої безпеки в України, яка є нетто-експортером практично всіх основних продуктів харчування.

Крім того, Україна порівняно недавно (у 90-х роках минулого століття) отримала безцінний досвід забезпечення продовольчої безпеки шляхом масового обробітку населенням присадибних ділянок і виробництва всього необхідного власними силами. Ми бачимо, що цей досвід уже зараз змусив багатьох посадити картоплю та розширити площі під овочами. Я проводив опитування у власному блозі, і багато хто відповів, що планує заводити в себе навіть птицю!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво