Бізнес, що створює міста майбутнього - Сільське господарство - dt.ua

Бізнес, що створює міста майбутнього

24 листопада, 2017, 14:35 Роздрукувати Випуск №43-44, 18 листопада-24 листопада

"Миронівський Хлібопродукт" Юрія Косюка перетворює Ладижин у місто альтернативної енергетики.

 Голова правління агроіндустріального холдингу "Миронівський Хлібопродукт" Юрій Косюк з нагоди 20 – ти річчя створення компанії запросив журналістів на найбільшу в Європі Вінницьку птахофабрику. Масштабність самого підприємства, амбітні плани з розширення виробництва, розвиток соціальної сфери та альтернативної енергетики засвідчують – у нас  є реальні можливості стати  лідерською країною з високо розвинутими технологіями й достойним рівнем життя.

Рекорди кількісні та якісні

Уявіть собі звичайне поле біля провінційного міста Ладижин на Вінничині. У 2012 році тут була збудована перша лінія Вінницької птахофабрики потужністю 20 тисяч тон м'яса на рік. Уже в 2013 році виробництво зросло до 60 тисяч тон продукції. У цьому році підприємство планує випустити вже 270 тисяч. За словами Юрія Косюка, у 2018 – му завершиться  будівництво другої черги птахофабрики, а це ще подвоїть виробництво курятини. Взагалі ж кінцевою метою до 2020 року є випуск  730 тисяч тон продукції на рік.  Причому це товар, що  реклами не потребує. Наприклад, курятинавід бренду "Миронівський хлібопродукт"розкуповується не тільки у нас, а й в країнах Євросоюзу, на Близькому Сході, Африці та Азії.  МХП активно заходить на ринки Китаю. Лише Вінницька птахофабрика продає свою продукцію в 70 країн світу. А ще Юрій Косюк має амбітні плани придбати в Європі п'ять заводів. 

На підприємстві запроваджені надзвичайно суворі правила екологічного та санітарного контролю. Діє найсучасніше за світовими стандартами обладнання, а якість продукції перевіряється на всіх технологічних етапах виробництва.  "Лабораторія контролю якості, що діє на птахофабриці,  мені непідконтрольна, ніхто з керівництва не може вплинути на результати аналізів чи дотримання технологічних норм", - розповіла виконавчий директор ТОВ "Вінницька птахофабрика" Світлана Агейкіна. А взагалі, такі правила запроваджені по всьому холдингу. Служби, що  контролюють  якість продукції, підпорядковані не керівникам підприємств, а безпосередньо власнику холдинга Юрію Косюку. Причому при МХП діє єдина верифікована арбітражна  лабораторія в Україні  для Євросоюзу. "Ми дуже довго інвестували в бренд, і ми дуже суворо слідкуємо за якістю. Це як мантра. Й тому служби контролю якості підпорядковані безпосередньо мені", - говорить Юрій Косюк.  Він відкидає будь – які спроби звинуватити агрохолдинг в монополізації ринку чи отриманні незаслужених дотацій з бюджету. По – перше, МХП не єдиний гравець на ринку м'яса в Україні, до того ж "Миронівський Хлібопродукт" - це не тільки виробництво курятини, а багатопрофільний бізнес. Тут займаються вирощуванням великої рогатої худоби, свинарством, розведенням риби.  МХП має свій Земельний банк,  логістичну інфраструктуру, вирощує та переробляє зерно, виробляє будівельні матеріали.  За словами Юрія Косюка, критикою займаються популісти або "недополітики". "Миронівський Хлібопродукт" в минулому році заплатив майже 3,5 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів, тоді як законні дотаціі становилиблизько 1 млрд.  грн. "Віддаєш – отримуй. Не платіть по-чорному, а платіть по-білому", - так прокоментував в Косюк закиди з приводу ніби-то фінансових  преференцій  для холдингу.

І взагалі, якщо говорити мовою цифр. Після запуску другої лінії Вінницької птахофабрики МХП планує  наростити експорт продукції  на 80% і повернути в країну 0-350 млн. валютної виручки.  Загалом же, за словами бізнесмена, МХП планує інвестувати у свій розвиток у 2018 році близько 0 млн.

 

Майбутнє за альтернативною енергетикою

Більш ніж двадцятитисячне місто Ладижин, очевидно, стане  експериментальним для запровадження альтернативної енергетики. У наступному році році МХП планує запустити біогазову станцію потужністю 10 МВт. Для розуміння, цього достатньо для забезпечення теплом виробництво птахофабрики й 5-ти тисяч домівок містян. З добудовою другої черги біостанції  у 2020 році її потужність зросте вдвічі.  Орієнтована вартість комплексу становить близько млн. У наступному році на дахах пташників встановлять ще й сонячні батареї потужністю у 30 мегават. За 5-6 років  біогаз та сонячна енергія, цілком можливо, зможуть  повністю забезпечити теплом та електроенергією весь регіон – і виробництво , й соціальну сферу. "Це буде унікальний проект з переробки курячого посліду, аналогів якому не буде в світі, - говорить Юрій Косюк. – І головна його складова – це екологічність. По-перше, ми вирішуємо проблему утилізації відходів. По-друге, ми отримуємо енергію для власних потреб. Це не тільки перехід на "зелену енергію", але й значні капітальні інвестиції  та робочі місця у Вінницькому регіоні", - пояснив бізнесмен.

Про екологію підприємства розповіла й Світлана Агейкіна.  "Органічні відходи виробництва проходять триступеневу очистку за сучасними технологіями. Знезаражують  воду не хімікатами , а живими бактеріями, що дозволяють зберегти її природні властивості. За оцінками фахівців, вода після такої ретельної очистки за багатьма параметрами відповідає  питній воді. І знову ж таки, на цьому не зупиняються й запроваджують нові світові стандарти екологічної безпеки", - говорить виконавчий директор птахофабрики. 

Реальний ВВП створюється тут

 Взагалі ж територія навколо Вінницької птахофабрики  - це суцільний будівельний майданчик. Споруджуються нові потужності для очистки води. Поруч прокладаються трубопроводи для постачання теплом виробництва та Ладижина. Недалеко у полі  зводяться неземні   на вигляд споруди біогазової станції. Всюди рух – автомобілі, спецтехніка, чимало іноземців, наприклад,  німців, що консультують будівництво об'єктів альтернативної енергетики. А на самій фабриці делегація єгиптян, яка,  навпаки, запозичує досвід українських колег.

  У самому місті також неймовірне пожвавлення. На самій птахофабриці працевлаштовано більше 4 тисяч місцевих жителів із середньою зарплатою близько 9- ти тисяч гривень. А разом із супутніми виробництвами – будівництвом, транспортом, логістикою, говорить Юрій Косюк, МХП дає місцевим людям більше 10 – ти тисяч робочих місць. Практично  третині Ладижина.

 Це розвиток всього міста, адже відкриваються нові кафе та перукарні, соціально-культурні об'єкти,  розвивається малий та середній бізнес. "Міста глобально змінюються. Прийшло велике підприємство. Воно створило купу робочих місць й працевлаштувало  тисячі людей. При чому молодих, активних. Коло них народжуються нові сервіси. Таким чином створюється благополуччя країни. Таким чином створюється валовий національний продукт", - резюмував Юрій Косюк.    

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42-43, 10 листопада-16 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво