УКРАЇНСЬКОМУ СЕРЦЮ ХУСЕЙН МИЛІШИЙ ЗА БУША

Протягом останніх півтора місяця президента США Джорджа Буша не раз повідомляли про те, що в усьому світі наростають антиамериканські настрої. Причина — політика президента США щодо Іраку. Яскраво виражену тенденцію, непроста боротьба з якою ще чекає на Америку, підтверджують не лише мільйонні антивоєнні демонстрації, а й результати широкого опитування, проведеного американським соціологічним інститутом «П’ю рисерч сентер». Одержані дані говорять: кількість людей, котрі доброзичливо ставляться до США, впала в Польщі — з 79% до 50%, в Італії — з 70% до 34%, у Франції — з 63% до 31%, у Росії — з 61% до 28%, у Німеччині вона опустилася до 25 відсотків, в Іспанії — до 14%. У Великобританії, що вважається найближчим союзником США, популярність штатів упала з 75% до 48%.

Симпатії переважної більшості жителів України також не на боці Америки та її президента. Ледь більш двох відсотків українців вважають українсько-американські відносини пріоритетом нашої зовнішньої політики. Проте джерела антиамериканських настроїв в Україні не вичерпуються оцінкою нашими громадянами самовпевненої лінії, яку проводить Америка щодо ООН й Іраку. Є також інші складові. Приміром, чинник ефективності радянської ідеології, глибоко вкорінений у свідомість людей, що живуть у незалежній Україні. Боротьба арабського світу за свободу й незалежність з американською та ізраїльською вояччиною — штамп, який залишив свій слід у свідомості кількох поколінь. Радянська зрівнялівка та й нинішнє, м’яко говорячи, малозаможне становище мас, а також неспроможність розпорядитися своєю долею та свободою призводять до того, що симпатії громадян України схиляються до злиденних іракців та їхнього тоталітарного лідера, а не до багатої Америки з її часто подвійними стандартами в зовнішній політиці.

Крім генетичної нелюбові до США в українському суспільстві існує і надбана. Після того, як Президент України увірував у причетність Сполучених Штатів до «касетного скандалу», після «усиновлення» Мельниченка, після критики з боку США за корупцію й утиски ЗМІ, підконтрольні владі медіа зайняли активну антиамериканську позицію. Протягом останніх років надмірно роздуті міжнародні блоки в теленовинах повинні були заповнювати ефірний час, відведений для висвітлення внутрішньополітичного становища, адже про події всередині України можна було розповідати далеко не все. Більшість населення втратило довіру до подачі внутрішніх новин, але при цьому зберегло її до міжнародної інформації. Антиамериканська кампанія в центральних газетах і на центральних каналах була зумовлена ставленням Леоніда Кучми до Вашингтона. Апогеєм негативного висвітлення став «кольчужний» скандал. Нині Леонід Кучма намагається за допомогою відправки в район бойових дій українського батальйону розв’язати свої особисті проблеми з Америкою та відновити відносини. Можливо, це йому вдасться. Проте поліпшити ставлення населення України до США, з огляду на комплекс вищевказаних причин, буде набагато складніше. І про це красномовно свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова в усіх регіонах України. 90,5% жителів України не підтримують проведення воєнної операції США проти Іраку. 4,6% виступають за силове розв’язання іракської проблеми. І лише близько 5% не мають своєї думки щодо цього.

37,9% українців вважають, що лідер Іраку Саддам Хусейн є загрозою світу. І водночас 56,7% (!) громадян України переконані, що загрозою для світу є президент США Джордж Буш. 36,9% не бачать загрози в Саддамі й лише 21,5% — у Буші.

На думку 93,8% респондентів, Україні недоцільно втягуватися в конфлікт навколо Іраку. Протилежної точки зору дотримуються 2,4 відсотка. 3,8% — не визначилися. Цікаво, що рухає більшістю наших громадян: зрозуміле небажання пускати війну до власного дому, горезвісне мояхатаскраю чи відчуття України іншою планетою?

Населення країни вважає, що в разі початку воєнної операції Україна офіційно повинна: «підтримати США» (2,1%), «повинна засудити операцію» (77,2 %), «підтримати США за умови наявності резолюції ООН, що дає мандат на проведення воєнної операції» (12 %).

Непопулярним в Україні стало рішення Ради національної безпеки та оборони України про намір відправити в район Перської затоки український батальйон радіаційного, хімічного й біологічного захисту. Опитування проводилося з 27 лютого до 5 березня, тож про позитивні результати голосування українського парламенту не йшлося. Цікаво, як би проголосували народні обранці, якби знали, що серед населення таке рішення підтримують 8,8%. Не підтримують рішення про відправлення батальйону 77,5%. 6,6% відповіли «мені однаково», 7,1% — не визначилися. При цьому 71,7% негативно поставилися до того, що рішення РНБУ прийнято без ухвалення відповідної резолюції ООН стосовно воєнної акції проти Іраку.

Хоча населення України поінформоване про те, що до складу батальйону входять винятково добровольці, але 95,4% вважають невиправданими можливі жертви серед українських військових у конфлікті навколо Іраку. 2,6% вважають, що на війні як на війні, і 2% не змогли визначитися з відповіддю. На запитання «Якщо український спецбатальйон буде направлено в Перську затоку, то чиїм коштом повинна фінансуватися його діяльність» громадяни України відповіли так: за рахунок ООН — 38,7%, за рахунок США — 58,2%, за рахунок України — 6,8%. 25,3% не визначилися, а 6,2% вважають, що було б краще, якби батальйон діяв за якісь інші гроші.

«Дзеркало тижня» уже писало, що за щільно закритими дверима між Україною та США ведуться переговори про надання української території для розміщення американських військових баз. З цього приводу, до речі, також необхідне рішення парламенту. Питання має мало шансів бути винесеним на голосування, але про всяк випадок повідомимо, що до такої перспективи позитивно ставляться 2,5% населення. Нейтрально — 8%. Не визначилися — 2,1%. А негативно цю перспективу сприймають 87,4%.