Спектакль зі зміною системи оподаткування відбувся. Дрібні підприємці стануть його першою жертвою

Багато підприємців, щиро переживаючи за ухвалення парламентом поправок до бюджету 2005 року, навіть не здогадувалися, який сюрприз готує їм цей закон. Тривожні чутки про те, що уряд вніс згаданими поправками серйозні зміни до оподаткування, поповзли відразу ж після успішного голосування закону у Верховній Раді. Зміни справді виявилися кардинальними й уже традиційно неприємними для бізнесменів. Схоже, особливо скривджено дрібних підприємців — платників єдиного податку. Нинішнього року більшість із них ризикує стати ще й платником ПДВ. За роз’ясненнями змін, внесених до вітчизняного податкового законодавства, ми звернулися до адвоката Андрія Вишневського з авторитетного адвокатського об’єднання «Сергій Козьяков і партнери».

— Андрію Андрійовичу, про зміни оподаткування сьогодні дуже багато говорять, але ніхто не уявляє цілковитої картини. Наскільки глобальні, на вашу думку, зміни, внесені разом із поправками до бюджету-2005? І як їх відчують на собі підприємці?

— Зміни справді глобальні. Річ у тому, що Закон України «Про зміни до Державного бюджету та до деяких інших законодавчих актів України» складається з 85 глав. І кожною главою внесено зміни до різноманітних законів, приміром, главою 1 — у Держбюджет на 2005 рік, главою 2 — у закон про податок на додану вартість (ПДВ), главою 3 — у закон України про оподаткування прибутку підприємств тощо. Тобто реально виходить, що приблизно 85 законів одержали доповнення. Усі вони стосуються податків — прямих і непрямих. Систему оподаткування країни змінено кардинально.

Встановлено, приміром, що втратили чинність закони про вільні економічні зони (ВЕЗ). Причому — усі підряд. Тобто, якщо на 31 грудня 2004 року їх було майже півтора десятка, то на 1 квітня всі вони перестали існувати. Крім того, цим законом внесено зміни до закону про ПДВ. Відповідно до нього кожна особа, оборот якої досяг 300 тис. гривень за останні 12 місяців, реєструється як платник ПДВ, незалежно від того, на якій системі оподаткування вона перебувала. Тобто до 31 березня юридичні особи, котрі мають оборот до 1 млн. грн., а фізичні особи — до 500 тис. грн. на рік, могли сплачувати єдиний податок (умовно кажучи, 10% з обороту). А після запровадження змін до закону про ПДВ, щойно юридична чи фізична особа перейшла рубіж у 300 тис. грн., вона автоматично стає платником ПДВ, незалежно від того, чи є дана бізнес-структура платником єдиного податку чи ні. Реально руйнується спрощена система податкового й бухгалтерського обліку для дрібних підприємств.

— Проте порядок оподаткування в Україні змінюється постійно. Підприємці вже звикли до цього. Можливо, і цього разу витримають?

— Проблема навіть не в тому, що змінилися ставки й порядок оподаткування. Річ у тому, що відповідно до податкового законодавства України заборонено вносити зміни в податки протягом одного фінансового року. Точніше, вносити їх можна, але вони набирають чинності лише з наступного року. Тобто всі зміни в порядок оподаткування, запроваджені даним законом, за ідеєю, мали б набрати чинності лише з 1 січня 2006 року. Проте, як сказано наприкінці документа, закон набирає чинності від дня його опублікування. Він був опублікований 31 березня, і від цього дня набрав чинності. Правда, окремо вказано дати набрання чинності конкретними його главами. Проте практично всі вони набирають чинності цього року, а деякі навіть заднім числом.

Цікавий нюанс. У тексті документа окремим абзацом прописано: «Норми даного закону стосовно оподаткування прибутку підприємств поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податку за підсумками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності даним законом». Закон було опубліковано (набрав чинності) 31 березня. Проте, із погляду сплати податку на прибуток, податковим періодом є квартал. Таким чином, оскільки закон набрав чинності в останній день кварталу, фактично підприємці повинні розраховувати свої податки на прибуток від початку року.

Тобто, по суті, закон створює колізію. По-перше, він вступає в суперечність із законом про систему оподаткування, який є так званим «генеральним» (основним) законом. По-друге, дозволяє набрання чинності деякими своїми положеннями заднім числом.

Норма, прописана в законі про систему оподаткування, відповідно до якої будь-які зміни, прийняті протягом року, набувають чинності з наступного року, є нормальною, цілком цивілізованою практикою. Більше того, генеральний закон визначає, що всі зміни до податків мають бути ухвалені не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового року. Тобто, коли ми хочемо внести зміни до законів про оподаткування з 1 січня 2006 р., вони повинні бути прийняті парламентом до 30 червня поточного року. Наскільки мені відомо, апологетами саме такого підходу свого часу були два провідні економісти в сьогоднішньому Кабміні — Сергій Терьохін і Віктор Пинзеник. Правда, тоді вони були в опозиції, простими народними депутатами.

— Що ж нині робити підприємцям? Можливо, є певні юридичні шляхи цивілізованого виходу з цієї ситуації?

— Проблема в тому, що ВР прийняла закон повністю. Для того, аби визнати його неконституційним, необхідне подання до Конституційного суду України. Проте навіть якщо КСУ його ухвалить, навіть якщо розгляне, пройде принаймні не менше півроку. А протягом цього періоду податкова адміністрація лютуватиме, порушуватиме кримінальні справи, притягатиме до відповідальності. Та й як вирішить КСУ, також до кінця не зрозуміло. Суд цілком може вирішити, що ВР мала право ухвалити такий закон.

Підприємцям нічого не залишається, як його виконувати. З цієї ситуації напрошується сумний висновок: «Особи, котрі перебувають сьогодні при владі, не піклуються про розвиток підприємництва». Про владу, як і про людину, судять не по словах, а по ділах. Уже в січні, коли була зустріч із підприємцями, й уряд обіцяв бізнесменам всебічну підтримку й поліпшення податкового клімату, заявляючи про наміри мало не скасувати ПДВ, влада знала, що послаблень не буде. Вони вже в той момент писали саме цей закон. А перед підприємцями було розіграно майстерний спектакль.

— Можливо, у поправках є положення, які полегшують податковий тягар підприємців?

— Даний закон виключно посилює податкове навантаження. Жодних послаблень, усе пожорсткішало. Підприємців заднім числом змусили розраховувати податок на прибуток, це кричуща несправедливість. Адже люди розраховували свій бізнес. Ясна річ, нині вони зазнають велетенських збитків, для декого — катастрофічних. А платники єдиного податку, котрі торік мали оборот, скажімо, 800—900 тис. грн.? Як їм тепер усе це розуміти? У них за останні 12 місяців понад 300 тис. Фізичні особи — те саме. А ВЕЗ? Люди створили бізнес. Я розумію, існують певні «тіньові схеми». Можливо, через ці зони здійснюється контрабанда. Але, приміром, у Закарпатті в ВЕЗ збирають автомобіль «Фольксваген». Це конкретне виробництво. Воно створено під ВЕЗ. Туди завезено комплектуючі, здійснюється складання, розгорнуто виробництво. І тут у час «Ч» припинено існування ВЕЗ. Либонь перед тим, як вкладати гроші, зробили певний розрахунок рентабельності. Може з’ясуватися, що підприємство з 31 березня вже збиткове. Окупило воно свої інвестиції чи ні — невідомо. Мені все це дуже нагадує гасло Шарікова з «Собачого серця»: «Та що тут думати? Взяти й усе поділити!» Схоже, уряд ставиться до системи оподаткування точнісінько так само.

Від редакції.

У «ДТ» назбиралося чимало запитань до прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Не лише про останні зміни системи оподаткування. Редакційна колегія намагалася цього тижня зустрітися з прем’єром. Проте Юлія Володимирівна була зайнята й пообіцяла, що зустріч відбудеться наступного четверга, 14 квітня. Сподіваємося, що це справді станеться, і ми зможемо почути відповіді прем’єра на різноманітні запитання, які цікавлять наших читачів.