ЛІДЕРИ ТА ЇХНІ БЛОКИ: В КОГО РЕЙТИНГ БІЛЬШИЙ?

У період із 28 лютого до 7 березня 2002 року Центр Разумкова провів загальнонаціональне соціологічне дослідження. Було опитано 2010 респондентів віком від 18 років у всіх 27 регіонах України. Метод опитування — особисте інтерв’ю. Помилка вибірки не перевищує 2,3%.

Під час цього опитування респондентам уперше запропонували список партій і блоків у тому порядку, в якому ми їх побачимо у виборчому бюлетені 31 березня. Відповіді громадян на запитання «Кому із запропонованих у списку партій і блоків Ви віддали б свій голос, якби вибори до Верховної Ради України відбулися сьогодні?» подані у відповідній (березневій) колонці таблиці. Тут же, для порівняння, представлено рейтинги партій і блоків за даними двох попередніх опитувань, а також останній (березневий) рейтинг «повної підтримки дій» лідерів зазначених партій і блоків.

Аналіз наведених у таблиці даних викликає деякі міркування. По-перше, в міру того, як виборча кампанія набирає обертів, помітно зменшується кількість громадян, котрим 31 березня буде важко зробити свій вибір у довгому списку більш як 30 партій і блоків. Протягом місяця частка тих, котрі не визначилися, зменшилася на третину. По-друге, на третину зменшилася кількість тих, хто збирається голосувати проти всіх партій і блоків (пан Габер може не тривожитися, рейтинг очолюваного ним блоку «Проти всіх» поки що не здобув прибічників і стійко тримається на оцінці 0,1%). По-третє, на превеликий жаль «політологів-генетиків», котрі захоплюються партійним клонуванням, громадяни виявилися на подив здатними «відокремити мух від котлет». Співзвуччя в назвах партій і блоків і навіть у прізвищах лідерів виявилося не досить, аби «відкусити» від рейтингу замовленої партії (блоку) більш як десяту частку відсотка. По-четверте, лідери нинішньої гонки проводять виборчу кампанію вельми активно і, схоже, мають намір вибрати свої «бонуси» вже сьогодні — замість того, щоб одержати значимі прибавки до своїх фракцій за рахунок аутсайдерів. Принаймні протягом місяця з 8,7 до 4,2% зменшилася кількість тих, хто має намір підтримувати партії та блоки, рейтинг яких не перевищує 1%. По-п’яте, коло переможців на виборах за партійним списком визначилося вже досить чітко (див. верхню частину таблиці). Якщо хтось і вискочить наверх на останньому етапі, то це може бути, мабуть, лише «Команда озимого покоління» — з її тотальною, приголомшливою присутністю в ЗМІ.

Уже очевидно, що вибори-2002 стануть першими за роки незалежності України, на яких переможуть не комуністи (хоча показник КПУ буде, як і раніше, високим). Як видно з таблиці, рейтинг блоку, очолюваного Віктором Ющенком, повільно, але впевнено наближається до особистого рейтингу лідера, і скоріш за все — це той максимум, на який може розраховувати «Наша Україна».

Соціал-демократи об’єднані вже сьогодні вдвічі перевершили себе самих зразка 1998 року; зрушити їх із третього місця може лише партія влади. До слова, під час березневого опитування 3,9% респондентів підтвердили, що «вони одержували від керівників за місцем роботи чи навчання вказівки, за яку партію або блок вони повинні голосувати». Поки що трохи, і це радує. Але показовою є відповідь на відкрите запитання анкети, поставлене тим самим 3,9% громадян: за яку саме партію (блок) їм «рекомендували» проголосувати? Майже половина (45,6%) із них назвали блок «За єдину Україну!», а 13,8% — СДПУ(о). Тому запитання про бронзового призера першості поки що залишимо без відповіді.

Є над чим замислитися політикам-жінкам, котрі ще продовжують балансувати в «зоні ризику». Це стосується не лише Юлії Тимошенко, з відомих причин вона пізніше від інших стартувала в забігу, причому з перешкодами, висота яких зростатиме. Привід для занепокоєння є й у Валентини Довженко, виборча кампанія якої побудована на потужному підриві з місця з наступним утриманням результату; поки що втримувати вдається, але запас невеликий. Наталії Вітренко легше, ніж іншим; вона нині телезірка. На рейтингу її блоку це поки що не позначилося, зате згодом може позначитися на рейтингу трьох її підколодних друзів-суперників.

І останнє. Під час березневого опитування, даючи загальну оцінку передвиборної ситуації в країні, більше половини (54,3%) респондентів обрали досить песимістичну відповідь: «Від мене на цих виборах нічого не залежить, усе одно мій голос не вплине на їхні результати». Проте вселяє надію відповідь оптимістів, котрих набралося 33,1%, — «Мій голос на виборах може стати вирішальним, я особисто певною мірою відповідальний за результат цих виборів».