КІНГ-КОНГ ЖИВИЙ!

А заголовок, між іншим, зовсім не про того, про кого ви подумали. Втім, і у нього все буде гаразд: понервує, щоправда, трохи, але до кінця наступного року, коли всі примати розсядуться по гілках влади, може, заспокоїться і старечо мудро розсудить, що риболовля і спілкування з онуками значно приємніші від виснажливої боротьби за місце вожака (сподіваємося, що після цього припущення ніхто не віддасть наказ розірвати «ДТ», «як мавпа газету»).

Маючи намір привітати вас, дорогі читачі, із наступаючим Роком Мавпи, ми почали з Кінг-Конга не тому, що він найбільший мавпун, і навіть не тому, що йому в Нью-Йорку вже немає по чому лазити... Просто цей вайло може послужити тематично-мавпячим символом довірливості, самітності й любові. А також хочеться, щоб наступного року в усіх нас любові було більше, самітності — менше, а довірливість не вилазила боком.

Хочеться, щоб у Рік Мавпи ті, у кого довгі руки, не змогли згребти собі усе. А ті, хто хоче піднятися вище еволюційними владними східцями, згадали, що людину з мавпи зробила завзята й організована праця, а не викрики й заклики.

Хочеться, щоб у квартеті чотирьох влад — законодавчої, виконавчої, судової і мас-медійної — стало менше ослів і козлів. А особливо, клишоногих ведмедиків. Може, тоді із загальної какофонії народиться мелодія, на яку ляжуть не тільки слова гімну, а й справи еліти та народу.

Наступного року, на відміну від трьох відомих мавпочок, нам так важливо усе бачити, усе чути і могти про все сказати. З цим буде складно, оскільки багатьом героям нашого часу свобода слова і свобода знання потрібні, як мавпі окуляри. Але ми з вами, дорогий читачу, вистоїмо, хоч нас і картатимуть ті, у кого, відповідно до відомого прислів’я, пика крива.

Головною нашою громадською справою в майбутньому році стане вибір. На жаль, класичного мавпячого вибору між розумними і вродливими у нас не буде. Але на те ми й люди, щоб зуміти зробити надскладний вибір між вчора і сьогодні, не асоціюючи ні те, ні інше із завтрашнім днем. Ми зробимо вибір, якщо, звісно, у нас збережеться така можливість. Оберемо в Рік Мавпи, оберемо президентом людину! Якщо хтось дуже спритний усупереч всім існуючим законам не зробить, як у заставці до програми «У світі тварин», мертву петлю і не затягне її на нашому праві голосу.

До речі, гібони свої концерти починають із ноти «мі». У людей же непогано виходить, якщо вони вступають із ноти «ми». З цієї соціальної ноти нехай починаються всі пісні в новому році: і про любов, і про довіру. Нехай ця висока нота звучить у ваших сім’ях. І вже якщо існує непереборне небажання вибиратися в джунглі, то у власному гнізді вже з 1 січня можна змінити так багато! Можна знайти більше часу для стариків, можна начхати на все і розповісти на ніч казку сину, бо мине кілька років, і він уже зовсім іншим тоном скаже: «Не розказуйте мені казок». Можна повести дружину в кіно, де ви не були років п’ятнадцять. І навіть квитки взяти в останньому ряду...

Щось можна змінити і на роботі. Для початку, якщо є така потреба, стати на задні кінцівки і розпростати спину. Начальник може здивуватися, а ви йому резонно заперечити, що вид приматів, до якого ви відноситеся, називається «хомо еректус» — людина прямоходяча. Вид, зауважимо, рідкісний і славу оригіналу ви собі забезпечите напевно. А щоб вас не занесли в Червону книгу через запис у трудовій, не треба товаришам по роботі, котрі виходять за двері, в спину робити гримаси. Адже в дружній зграї виживати значно легше.

Хоча життя в зграї не передбачає відсутність особистої відповідальності. Зрештою, перед самим собою. І, замахуючись нинішнього року на серйозний проект, незайвим було б застосувати досвід молодших братів за розумом: мавпа нізащо не спробує з’їсти невідомий фрукт, якщо попередньо не переконається, що розміри дозволять кісточці спокійно залишити організм. У людей це називається інакше — прораховувати наслідки свого кроку. Нехай усі вони будуть зваженими і відповідальними, і в міжклановій і міжідеологічній боротьбі нехай переможцям буде не соромно за виграш, а лузерам — не страшно від програшу.

Нехай у новому році жадібності стане трохи менше. Адже не зайве згадати про те, що мавп простіше за все ловити за допомогою принади, яка знаходиться у посудині з вузькою шийкою, куди лапка проходить вільно, а зі здобиччю її не вийняти. Кожний мусить пам’ятати, що розтиснутий кулак рятує життя тобі самому, а простягнута в долоні здобич може врятувати когось ще.

Врешті-решт, недаремно ж цей рік із усього китайсько-японського набору найбільш наближений до людського. У ньому буде багато хитрості, непостійності і змін. Але доброти й турботи, ніжності й любові в ньому має бути більше, аніж в інші роки. Ми віримо в це, але наостанку дамо одну пораду: у Рік Мавпи, щоб не наполохати удачу й електорат, не треба повертатися до них... спиною.