Карлос Паскуаль: «Я НЕ ЗГОДНИЙ ІЗ ТИМ, ЩО ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ І США СТАЛИ ПРОХОЛОДНІШИМИ»

Найближчим часом до наукової роботи в Стенфордському університеті приступить колишній посол Сполучених Штатів в Україні Стівен Пайфер. Присланий йому на зміну Вашингтоном у Київ дипломат Карлос Паскуаль учора вручив Президенту України вірчі грамоти.

Пан Паскуаль 1980 року закінчив Стенфордський університет зі ступенем бакалавра міжнародних відносин, 1982 — здобув ступінь магістра суспільної полі- тики в школі управління імені Джона Ф.Кеннеді Гарвардського університету. 1983 року він поступив на службу в агентство міжнародного розвитку (АМР) і відповідав за розробку та реалізацію ряду програм економічного розвитку країн Африки. Передусім ідеться про Судан і Мозамбік. Потім він концентрується на роботі у Вашингтонському представництві АМР.

З 1992 до 1994 року Карлос Паскуаль обіймає посаду директора відділу програмної аналітики й координації Спеціальної групи по роботі з новими незалежними державами. Там він отримує перший досвід розробки програм допомоги уряду США країнам колишнього Радянського Союзу.

З 1994 до 1995 року посол Паскуаль працював заступником помічника адміністратора АМП по Європі та СНД. Він спостерігав за розробкою бюджету стратегії та плану діяльності для програм АМП у регіоні, що підтримувався сумою 1,2 млрд. доларів на рік. У червні 1995 року Карлос Паскуаль поступив на службу до Ради національної безпеки. Його посада — директор у справах Росії, України та Євразії. У його компетенції — координація економічної політики щодо колишнього Радянського Союзу і відповідальність за український, молдавський і білоруський напрямки. Він був одним із консультантів при формуванні політики США щодо розвитку Каспійського енергетичного басейну. З липня 1998 року по січень 2000 посол Паскуаль працював спеціальним помічником президента США і старшим директором із питань Росії, України та Євразії РНБ. Він направляв політику США на підтримку демократичних і ринкових ініціатив, які мали місце в Україні, а також інтеграцію нашої країни в Європу. Думки Карлоса Паскуаля Білл Клінтон і радник США з питань національної безпеки Санді Бергер дослухалися щодо захисту інтересів безпеки США у відносинах із Росією, зменшення ризику поширення зброї масового знищення, підтримки політичних і економічних відносин із Росією. Він також сприяв американській політиці зміцнення стабільності й безпеки на Кавказі й у Середній Азії, одночасно при цьому наполягаючи на поліпшенні демократичної практики в цих регіонах.

У колишнього співробітника Ради національної безпеки США дуже багато знайомих у Києві. Йому неодноразово доводилося спілкуватися практично з усіма помітними фігурами в економічному секторі країни та й у політичному з ним працювали багато хто. Чимало часу за столом переговорів він провів із представниками МЗС, із нинішнім послом у Вашингтоні Костянтином Грищенком. Екс- секретар РНБОУ Володимир Горбулін нового посла США охарактеризував наступним чином:

«Я знаю Карлоса Паскуаля з 1996 року. Ми перебували в постійному тісному контакті, створюючи комісію Кучма—Гор, а також коли готували її засідання, що проходили в 1997, 1998, 1999 роках. З Паскуалем працювати дуже цікаво, оскільки він не тільки досвідчений дипломат, а й висококласний фахівець у сфері економічних питань. Паскуаль здатний мислити стратегічно, мо- ментально вичленовує головне, із ним надзвичайно приємно спілкуватися, але при цьому не варто обманюватися: американський дипломат завжди має свою позицію і здатний жорстко її відстоювати. Новий посол дуже добре інформований про нинішню ситуацію в Україні.

Чи існує для нього різниця між Росією й Україною? Безумовно. Більш того. Диференціація в цьому питанні присутня у нього як в особистому глибокому розумінні, так і з погляду інтересів держави, котру він представляє».

На думку інших людей, які особисто знають Карлоса Паскуаля, він дійсно глибоко знайомий із усім спектром проблем, що існують як в українській економіці, так і політиці. Його не здивуєш ні словом «олігарх», ні переліком представників цього класу. Його характеризують як творчу людину, але водночас, яка має дуже реальний погляд на речі. Він чарівливий і контактний, але ця форма, на думку знаючих його людей, не повинна стати підставою обдуритися в змісті. З ним буде легше спілкуватися, але по суті дипломат, який представляє інтереси Вашингтона в Україні, може бути навіть жорсткішим за свого попередника.

Карлос Паскуаль, за даними експертів, користується повагою як у демократів, так і республіканців. Американські політологи стверджують, що вперше з часів передвиборної баталії Кеннеді—Ніксон їм так складно давати прогнози з приводу того, хто ж переможе на майбутніх виборах. Що стосується Паскуаля, то якщо переможуть республіканці, у нього є всі шанси зберегти за собою отриманий пост на досить тривалий час. Якщо ж перемогу здобудуть демократи, то посол США в Україні стане тим дипломатом, якому буде відкрито навіть неформальний доступ до першої особи США (до речі, на передбаченій американським протоколом церемонії проводів посла були Санді Бергер, Строуб Телбот і керівництво міністерства фінансів США. Такими проводжатими може похвалитися не кожний посол). Для України цей момент надзвичайно важливий, оскільки відсутність в останні роки у нас політичних і економічних успіхів здатна перемінити увагу й співчуття Вашингтона на байдужність. Про це кулуарно говорять як демократи, так і республіканці. Особистий контакт Паскуаля і Гора, у випадку перемоги останнього на виборах, зможе посприяти пролонгації толерантності Сполучених Штатів до свого стратегічного партнера. Але якщо і за цієї фори нічого не зміниться всередині нашої країни, Україна має всі шанси випасти зі сфери інтересів США з усіма випливаючими звідси наслідками.

Однак новий посол — це не нова сторінка у відносинах поки ще стратегічних партнерів, але це новий рядок. У дуже метушливий для Карлоса Паскуаля день вручення вірчих грамот він знайшов час відповісти на два запитання «Дзеркала тижня». Наголосимо, що новий посол, даючи своє перше інтерв’ю в ранзі Надзвичайного й Повноважного Посла, не забув ні про оптимізм, ні про реалії...

— Існує думка, що стосунки між Україною та США останнім часом зазнали певного охолодження. Якщо це так, то що повинна зробити Україна для відновлення «тепла» і того рівня, що був притаманний українсько-американським відносинам попередніх років?

— Я не погоджуюся з тим, що наші стосунки зазнали певного охолодження. Навпаки, ми зараз перебуваємо на етапі такого широкого й активного діалогу, якого дві наші країни досі не мали. Я особисто займався україно-американськими відносинами протягом останнього десятиліття і бачу, що робочі стосунки між американськими й українськими офіційними особами поглибилися і зміцніли, а часто навіть переросли у щиру дружбу.

Так само я не вірю в те, що відбулися якісь зміни у рівні зацікавленості з обох сторін у зміцненні та розширенні наших двосторонніх відносин. В останні місяці, готуючись до мого призначення в Україну, я мав можливість зустрічатися з американськими урядовцями найвищого рівня. Це було відображенням тієї високої оцінки, яку Президент, віце-президент та інші найвищі урядовці дали пошукам Україною того шляху, що поєднає її майбутнє з майбутнім Європи. Вони визнають, що з часу здобуття Україною незалежності багато чого досягнуто, зокрема прийнято нову Конституцію, проведено чергові вибори, дотримується традиція релігійної та етнічної толерантності, започатковано ринкову економіку. Водночас вони також знають, що процес переходу не завершено і що Україна ще не досягла того рівня добробуту, на який вона заслуговує.

По суті, я переконаний, що Україна зараз стоїть на роздоріжжі і що сьогодні вона має найкращий шанс за всю свою історію визначити своє місце в Європі. Сполучені Штати готові допомогти Україні втілити її європейський вибір у реальність. Ми будемо підтримувати конкретні дії України, які демонструватимуть її зобов’язання щодо демократії, верховенства права і ринкової економіки. Сполучені Штати також допомагатимуть українському народові у його прагненні будувати міцне громадянське суспільство. Це три напрямки, які, сподіваюся, визначатимуть мої повноваження в Україні.

— Нам стало відомо, що ви серйозно цікавитеся питаннями економіки. Яким еконо- мічним аспектам Ви плануєте приділити особливу увагу перебуваючи на посаді Посла США в Україні?

— Ви праві, я дійсно серйозно цікавлюся економічними питаннями. Гідна економічна політика є ключовим фактором, який дозволить українцям отримати кращі і захищені робочі місця та забезпечене майбутнє. Добра економічна політика є також одним з наріжних каменів подальшої інтеграції у Європу.

В економіці, як і у політиці, майбутнє України буде визначатися тими конкретними кроками, які вона зробить для її покращення, а саме: приватизація енергетичних систем, раціональне управління транзитними газомережами, перегляд та зміна податкової системи, заходи у боротьбі з корупцією, захист інтелектуальної власності та створення позитивного середовища для малого бізнесу.

Реформи у цих напрямках були б свідченням того, що Україна серйозно відноситься до покращення розвитку економіки, створення привабливого інвестиційного клімату, доведення своїх стандартів і норм у відповідність з європейськими.