Гендиректор ДК «Укрспецекспорт» Сергій Бондарчук: «Нова збройова епоха потребує більш жорсткої гри»

Поділитися
Збройовий бізнес у будь-якій країні перебуває за сімома печатями. У принципі, в цьому є логіка: будь-які розмови навколо збройових контрактів лише шкодять угодам, роблячи вразливими постачальників...

Збройовий бізнес у будь-якій країні перебуває за сімома печатями. У принципі, в цьому є логіка: будь-які розмови навколо збройових контрактів лише шкодять угодам, роблячи вразливими постачальників. Швидше за все, тому Сергій Бондарчук, який зайняв крісло генерального директора держкомпанії «Укрспецекспорт» більше року тому, на контакт зі ЗМІ не йшов. Нинішня ж ситуація нестандартна: з одного боку, авторитетний Стокгольмський СІПРІ відвів Україні 6-те місце у списку держав-експортерів озброєнь, а з іншого – про збройову контрабанду України почали говорити навіть лідери деяких політичних сил. Очевидно, ці події сприяли появі першого інтерв’ю керівника головного вітчизняного спецекспортера, яке він дав «ДТ».

— Сергію Васильовичу, обсяги українського збройового експорту, схоже, традиційно поступаються обсягам поставок цукру. Але військова техніка – високотехнологічна продукція, тому цікавить і спеціалістів, і обивателя. Як можна означити результати роботи держкомпанії у цифрах і фактах?

— Називати абсолютні цифри обсягів військово-технічного співробітництва — прерогатива відповідних державних органів. Зрештою, «Укрспецекспорт» — далеко не єдиний спецекспортер. Що стосується роботи самої держкомпанії, то 2005 року вона перевиконала річний план 2005-го з експорту зброї на 11%. Упевнений, що результати поточного року виявляться не гіршими, і для цього є всі передумови.

— Яка зброя сьогодні продається найкраще, і які країни є нашими основними покупцями?

— Не менше чверті обсягів ВТС становили послуги з ремонту та модернізації озброєнь і військової техніки. Україна має розгалужену ремонтну інфраструктуру, і на ці специфічні послуги існує підвищений попит. Добре поставляються авіатехніка, засоби радіолокації, бронетехніка, високоточна зброя і, природно, комплектуючі до різних видів озброєнь. Що стосується географії поставок, «Укрспецекспорт» підтримує тісні відносини з понад 50 державами світу, не вирізняючи когось із конкретних партнерів.

— Тоді, може, можна вирізнити регіон?

— У нас добра динаміка в Південно-Східній Азії, на Близькому Сході. Успішно розвивається ВТС із країнами СНД, Північної та Тропічної Африки.

— Днями Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру опублікував звіт, у якому йдеться про небувале за останні роки зростання військових витрат у світі. Це означає, що для торговців зброєю настає час збирання врожаю?

— Насправді маневр на світовому ринку озброєнь для кожного гравця досить обмежений. Політикою, технологічними можливостями, дедалі більшою конкуренцією. Ринок зброї усе ще чітко переділений, і жоден контракт на новому ринку, жодна угода з нової, розробленої тією чи іншою країною системи озброєння не дається без бою. За останніх п’ять—сім років на ринку з’явилося багато нових серйозних гравців, які з певних позицій тіснять навіть лідерів світового збройового експорту.

— Із чим це пов’язано, що – так вигідно розробляти і продавати зброю?

— Ринок зброї залишається сферою великої політики, а технологічна перевага у світі відкриває нові можливості для країн, які її досягають. Ви помітили, що сьогодні дедалі менше держав просто купують зброю і, навпаки, дедалі більше купують технології виробництва техніки. Сьогодні, коли цивільні технології і виробництво ґрунтовно вторгаються в сектор безпеки і вигляд самого ОПК серйозно змінився, настала нова збройова епоха, яка потребує жорсткішої гри. Найбільше конкурентів з’явилося у зв’язку з розширенням НАТО на Схід — завдяки членству в альянсі країни Центральної та Східної Європи отримали доступ до технологій. Ще частина конкурентів — це гравці, які динамічно розвиваються і ще десяток років тому почали активно скуповувати технології й розвивати науку. Сьогодні такі країни, як ПАР, Китай, а в перспективі – Індія, Пакистан, стають активними учасниками торгівлі.

— Отже, для України членство в НАТО не ознаменує прощання з ринком зброї?

— Цей процес не механічний, і в ньому немає математичних закономірностей. Щоб українська оборонна промисловість і, як наслідок, система військово-технічного співробітництва виграла від євроатлантичної інтеграції, необхідні певні передумови. У країнах НАТО, як мінімум, третина виробництва працює на обороноздатність, тобто на силові структури й армію. Саме у зв’язку з цим членство в НАТО відкрило доступ до нових технологій — для насичення власних армій новітніми системами зброї. А вже в другу чергу ці технології стали застосовуватися для третіх країн. Я не кажу про роль зу-
стрічних, офсетних інвестицій...

— Охолодження політичних відносин із Росією вплинуло на обсяги ВТС?

— Ми цього не відчули. Що стосується взаємодії з головним російським спецекспортером — ФДУП «Рособоронэкспорт», вона не зазнала змін. Є й нові ініціативи, наприклад, намір створити спільне підприємство з модернізації зенітно-ракетних систем С-300 та ЗРК «Бук». Нині «Укрспецекспорт» і його дочірнє підприємство «Укроборонсервіс» працюють над реалізацією цього проекту, спрямованого на підвищення бойових можливостей ЗСУ.

— Чи використовують наші спецекспортери певні технологічні напрацювання для розширення співробітництва з інозамовниками? Чи йде торгівля технологіями?

— Якщо ми відновимо потенціал «оборонних» НДІ і КБ за рахунок закордонного замовника, у якого є живі гроші, то, в кінцевому підсумку, невдовзі вони зможуть і власній армії запропонувати цілком нову зброю. А бюджет при цьому не витрачатиметься на дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи. За такого підходу ми заощадимо, як мінімум, 40% коштів, необхідних для створення зброї з нуля. Тому зараз ми повинні якомога активніше створювати різні зразки озброєнь і продавати їх за кордон. Серед конкретних прикладів у цій сфері можу назвати контракт на поставку одній із іноземних держав партії модернізованих винищувачів МіГ-29. Отож, у цьому контракті за гроші замовника відпрацьовуються елементи, які і для ЗСУ будуть цікаві. Звісно, відпрацьовуються у тісному зв’язку з українським військовим відомством, і тут є повне взаєморозуміння. Реалізація цього проекту серйозно заощадить Україні кошти на проведення модернізації власного парку винищувачів.

— «Укрспецекспорт» традиційно використовував частину коштів на доопрацювання перспективних в експортному плані систем озброєнь. Чи зберігається така практика сьогодні?

— Можливості держкомпанії обмежені, і було б правильніше створити певний інвестиційний фонд, наприклад при уряді. Та водночас «Укрспецекспорт» як активний учасник і фактично механізм для реалізації політики ВТС держави продовжує інвестувати найперспективніші напрацювання вітчизняних НДІ і КБ. На нинішньому етапі – це розробка принципово нового уніфікованого бойового модуля для бронетехніки і розробка нових високоточних засобів ураження.

— Ви згадали, що у світі недержавні підприємства стають дедалі активнішими учасниками процесу розробок і виробництва оборонної продукції. Як справи з українськими приватними гравцями?

— Звісно, не так глобально, як, скажімо, у Сполучених Штатах. Сьогодні в розробках і виробництві беруть участь близько трьох десятків таких підприємств. Деякі з них – учасники державного оборонного замовлення. Тенденція ця має розвиток, але, правда, з одним застереженням: експорт зброї є і, я впевнений, буде виключно прерогативою держави. Однак у цілому проникнення в ОПК приватних структур вигідне державі, адже в ряді випадків такі підприємства ризикують власними оборотними коштами. Якщо говорити про активне співробітництво, «Укрспецекспорт» найтісніше взаємодіє з розробником міліметрової радіолокації ХК «Укрспецтехніка», творцем станції оптико-електронного придушення ракет переносних зенітно-ракетних комплексів НВФ «Адрон», розробником тренажерів концерном МАТС і низкою інших фірм.

— Україну часто звинувачують у порушеннях міжнародних правил збройового бізнесу. Це елемент боротьби з конкурентами чи все ж є підстави? Адже об’єктивно Україну згадують значно частіше, ніж інших гравців?

— Для цього є логічні пояснення. По-перше, Україна практично єдина з пострадянських країн протягом ряду років стабільно входить у десятку лідерів світового збройового експорту. По-друге, Україна, завдяки підтримці зовнішньополітичного та військового відомств, розширює свою присутність на ринках. Що не може не турбувати конкурентів. Нарешті, по-третє, обвинувачення у збройових шахрайствах часто використовують і для досягнення іншої, політичної мети. Нова історія Української держави знає чимало таких прикладів: не без допомоги обвинувачень Україну 1998 року примусили відмовитися від Бушерського контракту, 1999-го — серії обвинувачень використовувалися для дискредитації напередодні виборів непостійних членів ООН. Але ми сприймаємо такі випади спокійно. По-перше, «Укрспецекспорт» працює в жорстких регуляторних рамках, наявність РНБОУ, комітету з ВТС і експортного контролю, Держекспортконтролю та МЗС, зрештою, унеможливлює будь-які самостійні кроки держкомпанії, не кажучи вже про нелегальні поставки. А по-друге, діяльність України регламентується не менш жорсткими міжнародними рамками: наша країна сьогодні є учасником абсолютно всіх міжнародних режимів із контролю за переміщенням зброї та іншої чутливої продукції.

— А якщо говорити про нову історію... Зупинка судна в Босфорі — це з тієї ж серії, чи все ж таки є привід для стурбованості?

— Взагалі-то, я хотів би нагадати, що лише один раз за всю історію України обвинувачення звучали від імені конкретної держави. Це той гучний скандал із нібито поставленими Іраку «Кольчугами». Але після роботи американсько-британської комісії ці обвинувачення було повністю знято. До речі, сама робота комісії всередині України є свідченням практично повної прозорості й відкритості цієї сфери для міжнародної спільноти. Що ж стосується зупинок українських вантажів, тут жодних обвинувачень немає. Після зупинки судна ми провели додаткове внутрішнє розслідування, яке ще раз підтвердило безпідставність претензій. Є офіційний, абсолютно легальний контракт дочірнього підприємства ДК «Укрспецекспорт» — «Укроборонсервісу» з однією з американських фірм. Вантаж справді прямував до Іраку, а належить він, за умовами угоди, вже покупцю і доставляється на умовах, коли покупець бере на себе повну відповідальність за транспортування й вибір транспортного засобу. Такий самий випадок трапився на початку квітня з контейнером, у якому містився проданий Сполученим Штатам демілітаризований літак. Після вияснення ситуації вантаж пішов до покупця. А галас, зчинений засобами масової інформації, часто пов’язаний із банальним бажанням породити сенсацію. На жаль, вітчизняні журналісти підхоплюють неперевірені дані, забуваючи в таких випадках про громадянську відповідальність і патріотизм. Хоча саме вітчизняні журналісти своєю об’єктивністю могли б зняти значну частину напруження, яке виникає в суспільстві після публікацій в іноземних ЗМІ.

— Тобто це не робота конкурентів?

— Повністю цього не можна виключати. Адже всі знають, що обвинувальні акти читає одна аудиторія, а спростування — інша. І за рахунок часових затримок, пов’язаних із виясненням та розглядом, можуть вирішуватися певні політичні завдання.

— Кому, в такому разі, вигідна дискредитація України?

— Не думаю, що робота «Укрспецекспорту» має пов’язуватися зі здогадками чи розслідуваннями. Наша справа — розвивати військово-технічне співробітництво, чим ми й маємо намір займатися. І в тому числі на іракському ринку, куди прямує військове майно в цьому конкретному випадку. А на випади у ЗМІ, як і раніше, уваги не звертатимемо.

— А на випади політиків? Яке ставлення до заяв лідера комуністів Петра Симоненка про участь України у контрабандних поставках зброї? І чого можна очікувати від роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування цього інциденту?

— Пан Симоненко не перший і, гадаю, не останній із політиків, хто хоче поліпшити свій політичний імідж за рахунок іміджу держави. Про рівень компетенції заявника у цій сфері я мовчатиму, будь-якій тверезій людині зрозуміло, що Петро Миколайович так само далекий від питань експорту озброєнь, як «Укрспецекспорт» – від сільського господарства. Якщо по-людськи: лідер КПУ своїм голослівним обвинуваченням не тільки завдав шкоди державі, а й образив частину своїх виборців: адже на заводах ОПК для багатьох тисяч робітників комуністична ідея — не порожній звук. А схожі заяви саме й призводять до зривів контрактів, таких потрібних підприємствам. І так само по-людськи сподіваюся, що лідер комуністів візьме свої слова назад. Якщо цього не станеться, «Укрспецекспорт» залишає за собою право звернутися до суду.

Що стосується слідчих комісій парламенту – особисто я не проти, щоб збройова торгівля була більш відкритою для парламентаріїв, але, твердячи про демократичний громадянський контроль над сферою ВТС, ми повинні визначити і сферу відповідальності самих політиків, у тому числі й за розголошення відомостей, що містять державну таємницю. Робота попередніх комісій такого формату свідчить переважно про шкоду державі на зовнішньополітичній арені, адже, зрештою, ВТС — це політика держави. Причому шкода ця завдавалася на тлі відсутності елементарної компетенції й абсолютної політизації комісій.

— Які кроки сьогодні можуть максимально сприяти збереженню позицій України на світовому ринку озброєнь?

— Тут я не скажу нічого нового — це всім відомі й неодноразово повторені слова на різних рівнях. Україні потрібен внутрішній ринок військової продукції, потрібні чіткі правила гри для іноземних і приватних інвесторів, необхідна оперативна адаптація нормативно-правової бази до реалій, той-таки закон про військово-технічне співробітництво, про офсетні угоди. І, звісно, політичний лобізм на конкретних ринках для максимальної реалізації державою своїх національних інтересів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі