ЧОРНОБИЛЬ ЗУПИНИВСЯ БЕЗПЛАТНО

Учора третій реактор Чорнобильської АЕС за командою Леоніда Кучми слухняно зупинився востаннє. Найвідоміша атомна станція світу перестала працювати й лякати Захід. Для нього вчорашній полудень увінчав повним успіхом довгі роки тиску на Київ. Світові лідери, не давши ні цента на закриття Чорнобиля, домоглися його зупинки. Це стало другим після перетворення України на без’ядерну державу яскравим доказом бездарності українських дипломатів. Правда, країна може втішатися тим, що ризик повторення однієї з найжахливіших катастроф ХХ століття вчора знизився.

Те, що Чорнобиль краще закрити, аніж не закривати, визнавало більшість нормальних людей. Це пов’язано не лише з вибухом у квітні 1986 року, котрий забрав, за різними оцінками, від 15 до 30 тис. життів. Твердження працівників станції, ніби після вжитих за минулі роки заходів вона безпечна, не варті й ламаного шеляга. Їх можна пояснити важким становищем людей, які втрачають непогано оплачувану роботу. Але вірити їм не можна. «Тільки-но робітник атомної енергетики назвав свою станцію безпечною, він має бути ліквідований», - похмуро зауважив генеральний директор ЧАЕС Віталій Толстоногов.

Непередбачуваність Чорнобиля прекрасно довів третій реактор, ледь не зірвавши офіційне шоу з його закриттям. За останні три тижні він ламався двічі. Перший раз він аварійно зупинився 27 листопада. Правда, це було пов’язано не з внутрішніми проблемами, а з обривом третини дротів у всій Україні. Проте, включившись 1 грудня після лагодження мереж, реактор знову зламався минулої середи. Поломка була серйозною, і адміністрація ядерного регулювання до цього вівторка відмовлялася дати дозвіл на новий запуск. Зрештою, в ніч із середи на четвер реактор знову запрацював, однак лише на 5% потужності, так і не почавши давати електроенергію. «Всі експерти, із якими я зустрічався, говорили одне й те ж: технології, за якими працює Чорнобиль, дуже небезпечні», - стверджує посол Євросоюзу в Києві Андре Ванавербек. - Не забувайте, Україні пощастило, що 1986 року напрям вітру був північний. Якби не це, Київ зараз був би містом-привидом», - додає він.

Однак на закритті станції власті мали заробити. Радіація від вибуху четвертого реактора дійшла до Бельгії, і ніхто в світі не був проти думки, що Чорнобиль - це спільна проблема. Його зупинення коштуватиме дуже дорого. За підрахунками фахівців ЧАЕС, не менше 1,5 млрд. доларів протягом найближчих 15 років. По-перше, буде вивільнено 5000 робітників, у тому числі 3000 - наступного року. Це розумні, дуже освічені, але нещасливі люди, котрі обрали колись елітну, але, виявилося, програшну професію. Що вони робитимуть, не зовсім зрозуміло. Зараз вони в середньому заробляють 800-900 гривень, що на 230% вище від середньої зарплати в цілому по країні. Друга проблема - це місто Славутич, де живуть 27 тис. чоловік і 95% доходів якого давав Чорнобиль. «Ми втрачаємо основне джерело існування», - говорить його мер Володимир Удовиченко. По-третє, і головне, із реакторів Чорнобиля потрібно витягти ядерне паливо і потім захоронити його. Сама станція, одержавши за перші три квартали 191 млн. гривень прибутку, тепер здатна лише витрачати гроші. Їх слід отримувати з державного бюджету.

Попри це, Київ не зумів домогтися грошей від Європи та США, котрі змусили його закрити станцію. Єдиного, але проміжного успіху досягнуто 1995 року, коли було підписано меморандум про закриття Чорнобиля з «великою сімкою». Він передбачав, що Київ протягом п’яти років зупинить працюючі на той момент у Чорнобилі реактори №1 і №3, а Захід дасть 1 270 млн. доларів кредитів на добудову нових енергоблоків у Рівному та Хмельницькому. Проте ще два тижні тому меморандум виглядав старим папірцем, про який пам’ятає лише преса. З одного боку, його заблокували потужні антиядерні настрої в Західній Європі. З іншого боку - вкрай непрофесійні дії місцевої влади. «То, казали, - нам треба, то - нам не треба. Коли прийняли рішення «треба», виявилося - немає позичальника, створювали компанію «Енергоатом», - згадує директор ЄБРР по Україні, Румунії, Молдові, Грузії та Вірменії Юрій Полунєєв.

Ситуація дещо поліпшилася минулого тижня, коли рада директорів ЄБРР після складної дискусії схвалила свою частину кредиту в розмірі 215 млн. доларів. У середу його приклад наслідувала Єврокомісія, підтвердивши готовність дати свою частину позики на 585 млн. доларів. Однак ці рішення -ще не гроші. До їхнього отримання власті мають виконати масу умов, із яких символічне закриття третього реактора, що вже не давав електрики, було найлегшим. Зокрема, Україна мусить довести західним експертам безпечність роботи всіх 14 ядерних реакторів.

Зрозуміло, що вчора Україна заробила очко для свого іміджу. За словами прес-секретаря Л.Кучми, глава Ватикану Іоанн Павло II надіслав лист, пообіцявши молитися за Президента, його сім’ю й усіх жителів України. «Я щасливий, дуже щасливий, що Чорнобиль завтра закривається», - сказав у четвер увечері віце-президент ЄБРР Йоахім Янке, прилетівши на закриття. Із закриттям Чорнобиля Київ позбувся останнього жаху, успадкованого ним від СРСР, перетворившись на тиху, бідну й нестрашну східноєвропейську країну.

Однак проблема грошей може принести нові біди. Чорнобиль, де через бідність не здатні побудувати новий пункт захоронення ядерних відходів і забезпечити охорону кордонів 30-кілометрової зони від звичайних браконьєрів, найближчими роками має провести дорогі й небезпечні роботи зі своєї остаточної ліквідації. «Якщо триватиме таке фінансування, то всі технічні фахівці звідси підуть. Чому? Бо ми не хочемо відповідати перед прокурором», - сказав один із працівників станції.