БЕЗ НЬОГО СОВІСТЬ НАЦІЇ ОСИРОТІЛА

Ще кілька днів тому він сидів за комп’ютером, працюючи над електронним варіантом книги «Мій світогляд». Друзям і колегам, які поздоровили його з днем народження — 6 грудня Миколі Михайловичу Амосову виповнилося 89 років, — бадьоро відповідав, що її практично завершено. Дуже шкодував, що через погіршення самопочуття не може просиджувати за комп’ютером стільки, скільки хочеться. Звикнувши за довгі роки до жорсткого режиму фізичних навантажень і самообмежень, невибагливий у їжі і навіть аскетичний, він не обмежував себе лише в одному — у роботі. І втомлене серце не витримало...

Відомий кардіохірург, академік Микола Амосов по праву вважається одним із видатних медиків світу. Він народився 1913 року у Вологодській області. По закінченні Архангельського медінституту працював у різних клініках СРСР. У роки Великої Вітчизняної війни був головним хірургом у військово-польовому госпіталі. В п’ятдесяті роки у Києві створив клініку серцевої хірургії, потім Інститут серцево-судинної хірургії, що його багато років очолював і який у народі називають не інакше як Інститут Амосова. Йому вдалося створити цілу школу кардіохірургії. На досвіді Амосова навчалися студенти-медики в найкращих університетах світу, включно з Сорбонною й Оксфордом.

Широковідомий Микола Амосов як громадський діяч і видатний учений, автор праць із медичної та біологічної кібернетики, творець власної теорії здоров’я та довголіття, талановитий письменник. Його повість «Думки і серце» перекладено тридцятьма мовами світу. Книга «Голоси часів», яка вийшла в останні роки з-під пера Миколи Михайловича, — це об’ємний портрет епохи з живими «голосами» сучасників — видатних хірургів С.Юдіна, О.Бакулєва, О.Вишневського, академіка А.Сахарова та інших неординарних особистостей ХХ століття. Нинішнього року вийшла, відразу ставши бібліографічною рідкістю, «Енциклопедія Амосова».

Микола Михайлович був постійним читачем нашого тижневика. На шпальтах «Дзеркала тижня» друкувалися його статті, що завжди знаходили живий відгук вдумливої читацької аудиторії. Обіцяв незабаром надіслати ще одну. Не встиг...

У це важко повірити — від нас пішов Амосов. А з ним — ціла епоха.