Законопроекти не допоможуть Польщі захистити свій історичний наратив в Україні - Rzeczpospolita

Українці досі найкраще ставляться до поляків, хоча вже не так їх люблять, як в попередні роки. Як зауважує аналітик PISM Даніель Шеліговський, "нам на п'яти наступає Литва".

В цей час, підприємства в Польщі шукають робочі руки, економіка країни вже не може існувати без українців. І їх немає ким замінити.

"Тепер давайте сядемо зручніше і подумаємо, що б в такій ситуації зробили вправні у просуванні своєї політики великі держави. Вони, напевне, почали б гадати, як використати ці обставини. Логіка підказує, що потрібно збільшити стипендіальні програми, зняти десяток чи й більше спільних фільмів, розбудувати залізничні сполучення. Можна було б використати так звану "м'яку силу", яка є у США по всьому світі, а у нас лише в Україні", - пише на сторінках Rzeczpospolita польський історик і політик Павел Коваль.

Він зауважує, що перешкодою стали важкі сторінки спільної історії. Якою ж була реакція Варшави? Не було відкрито навіть найменшого спільного історичного інституту, який би вивчав минуле і популяризував правду про нього. Коваль нагадує, що в тому ж законопроекті, через який з'явилася напруга у відносинах Польщі з Ізраїлем, є окремий пункт про заборону заперечень злочинів українських націоналістів. Хоча в Польщі ніхто ніколи їх не заперечував. А коли хтось за кордоном щось подібне заявляє, то польський закон його ніяк не покарає. Все лишиться на папері.

Коваль зауважує, що якщо Польща хоче захищати свою історію, їй краще не увахвалювати сумнівні закони, а використовувати так званий "Механізм наративної безпеки" (MaBeNa - пол.), про який пише професор Анджей Зибертович. Це система загальної історії Польщі, яку будуть просувати державні і неурядові інститути країни, а також прості поляки.

З різних причин такий механізм Варшава не може застосувати в США чи Ізраїлі. Але в Україні для нього всі двері відкриті. Коваль підкреслює, що це можливо через те, що Польща в сусідній країні стала взірцем не лише для групи політиків, а й для всього суспільства.

Нагадаємо, в ніч на 1 лютого Сенат Польщі 57 голосами ухвалив без поправок скандальний закон про Інститут національної пам'яті, де, зокрема, передбачена кримінальна відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.

У відповідь президент України Петро Порошенко висловив стурбованість з приводу прийнятого закону та назвав його необ'єктивним та категорично неприйнятним.

Раніше представники комітетів відхилили пропозицію вилучити із закону запис про "злочини українських націоналістів" і не погодилися прибрати покарання за заперечення цього у вигляді позбавлення волі, тож за пропаганду "бандерівської ідеології" можна отримати штраф або потрапити за грати на три роки.

Міністерство закордонних справ України також висловило глибоку стурбованість у зв'язку зі схваленням польським парламентом цього законопроекту. Українське зовнішньополітичне відомство закликало офіційну Варшаву до продовження конструктивного діалогу щодо чутливих для обох країн історичних питань.