Заходу варто вже зараз встановити межі для "великого брата" - The Economist

Вони стежать за вами. Коли ви їдете на роботу, камери спостереження знімають вас і навіть розпізнають обличчя. Їдете за місто, і камери, фіксуючи автомобільні номери, відстежують всю подорож. Смартфон у кишені залишає за собою постійний електронний слід. Варто зайти в інтернет, сидячи вдома, і всі дії в мережі будуть зареєстровані і проаналізовані. В результаті всі дані можна скаласти до купи і з точністю до хвилини відтворити все життя. В авторитарних режимах, таких як в Китаї, електронний моніторинг перетворює поліцейську державу на значно страшнішу і всезнаючу. Особливо в західному регіоні Синьцзянь-Уйгурському автономному районі Китай використовує штучний інтелект і масове стеження, щоб створити паноптикон 21-го століття і встановити тотальний контроль над мільйонами представинків тюркомовної мусульманської меншини уйгурів.

На демократичному Заході поліція і розвідка використовує такі ж інструменти стеження для того, щоб стримати злочинність і придушити тероризм. Результати ефективні, але дуже тривожні, пише The Economist.

Між свободою і гнітом стоїть система з пошуку згоди громадян, проведення перевірок і створення противаги для урядів, а, коли справа доходить до спостереження, - зі встановлення правил для стримування тих, хто збирає і обробляє інформацію. Але з такою великою кількістю даних, які легко зібрати, ці захисні механізми руйнуються. Правила конфіденційності, розроблені для дротового телефону, паперової пошти і шафок з документами, потрібно перелаштувати під потреби ери смартфонів, електронної пошти і хмарного обчислення.

Коли Східна Німеччина перестала існувати в 1989 році, люди були вражені тим, як багато інформації про них збирали агенти Штазі. У спецслужби соціалістичної ГДР була дуже велика мережа збору даних про громадян. З тих часів революція електронних технологій змінила спостереження, як і все інше, довівши збір даних і їх аналіз до небачених масштабів. Смартфони, інтернет-броузери і сенсори забезпечують великі об'єми інформації, які уряди можуть зламати чи зібрати. Дата-центри дозволяють зберігати інформацію вічно, а штучний інтелект легко знаходить голки в електронних копицях сіна. Технології раніше здавалися друзями свободи, які допоможуть дисидентам і диктаторам легше вести діалог і домовлятися. Тепер вони набули образ в дусі Джорджа Орвелла, дозволяючи автократам стежити за людьми ще ретельніше, ніж це робили Штазі.

Видання називає ситуацію в Синьцзянь-Уйгурському автономному районі "кошмарним максимумом", який технології роблят можливим: там встановлюється "расистська поліцейська держава". Через страх перед повстаннями і сепаратизмом, китайські лідери посилили техніки тоталітарного контролю, такі як масові затримання уйгурів для "перевиховання", за допомогою сучасних електронних технологій. В деяких частинах району вулиці оснащені стовпами з камерами спостереження через кожні 100-200 метрів. Вони фіксують обличчя кожного водія і кожен номерний знак. Мобільні телефрни уйгурів заражені шпигунськими програмами китайського уряду. Дані їхніх ID-карт включають не лише ім'я, стать і місце проживання, а й дані про родичів, відбитки пальців, групу крові, інформацію про ДНК, записи про затримання і "статус надійності". Вся ця інформація надходить в систему на основі штучного інтелекту під назвою "Інтегрована платформа спільних операцій" (IJOP). Вона генерує список підозрюваних для затримання.

Тоталітаризм таких масштабів, як у Синьцзянь-Уйгурському автономному районі важко відтворити навіть у інших регіонах самого Китаю. З легко впізнаваною меншиною легше впоратися, ніж з усим населенням країни. Але елементи китайської моделі спостереження, безумовно, надихнуть інших автократів: від Росії до Руанди чи Туреччини. А все необхідне обладнання із задоволенням буде їм продане. Ліберальні країни повинні викрити і завадити цьому експорту гніту чи принаймні обмежити інструменти для його встановлення.

Захід повинен також подивитися сам на себе. Сьогодні сили поліції демократичних країн можуть мати доступ до обсягів даних, не менших ніж було у Штазі. Вони можуть встановлювати власні телефонні станції, щоб відстежувати пересування і контакти людей. Дані сканерів автомобільних номерів можна використати для того, щоб відстежити пересування людей за багато років. Деякі міста в США мають програму "поліцейського випередження", які за прикладом IJOP аналізують минулі злочини для того, щоб передбачити майбутні. Все це дозволяє моніторити можливих нападників, але водночас має великий потенціал зловживання. Сотні американських поліцейських використовували конфіденційні бази даних, щоб накопати бруду на журналістів, колишніх коханок тощо.

Як встановити баланс між свободою і безпекою? Для початку варто гарантувати, що у електронному світі, як і в реальному, є місця, де законослухняні громадяни можуть користуватися приватністю. Мешканці ліберальних демократичних країн розраховують, що їх не будуть затримувати без належних підстав для цього, а їхні будинки не обшукають без ордера. Схожим чином до мобільного телефону в кишені потрібно ставитися так само, як до картотечної шафки у когось вдома. Шафки можна замикати. Так само не варто обмежувати шифрування даних. Також варто визначити, як довго інформація про громадян може зберігатися, хто може мати до неї доступ і належним чином карати за порушення цих правил.

Раніше ЗМІ писали про те, що Китай реально втілює "великого брата". Будучи найбільш густонаселеною сучасною країною, він стрімко перетворюється на поліцейську державу, уникнути тотального контролю влади у якій найближчим часом буде практично неможливо. Веб-камери CCTV почали встановлювати по всій країні з метою протидії злочинності. На сьогоднішній день подібних "розумних" камер встановлено вже близько 176 мільйонів, а до 2020 року їхня кількість перевищить 600 мільйонів.

Також Китай впроваджує систему соціально рейтингу,за допомогою якого держава буде оцінювати надійність і адекватність своїх громадян. Оцінка людини буде становити від 350 до 950 балів. Система сформує рейтинг, враховуючи багато аспектів поведінки громадянина в суспільстві.