Захід не може дозволити Путіну зістрибнути з гачка – The Times

Світ Володимира Путіна стискається. Його друзі, придворні і спонсори можливо і вірять досі у історичне місіонерство "Великої Росії". Але у їхній повсякденній реальності, якій характерні замороження рахунків і заборона перетинати кордон, немає нічого величного.

Про це на сторінках The Times пише оглядач Роджер Бойз, додаючи, що російські політичні еліти нервують через тиск Заходу на їхній бізнес. Великі урядові контракти досі залежать від патронажу Кремля, але ті олігархи, які не потрапили в "чорний список" Заходу, намагаються уникнути входження до кіл друзів президента. Путін більше не "цар-ясне сонце".

ЄС оголосив, що збирається продовжити свій тиск, поновивши дію санкції проти Росії. Міжнародний олімпійський комітет заборонив російським атлетам брати участь в змаганнях у Ріо-де-Жанейро. Тож оглядач ставить питання, чи діє ця ізоляція і тиск на Москву і поведінку Путіна?

Небезпека використання санкцій як дипломатичної зброї не залежно від того, націлені вони проти апартеїду в ПАР чи диктатури в КНДР, полягає в тому, що вони можуть нашкодити більше простим людям, ніж лідерам. Дехто вважає, що відібрати у Росії право проводити всесвітній чемпіонат з футболу означає, що друзі Путіна втратять життєво важливі для них контракти на будівництво.

Але російський президент – це людина, яка буде "викручуватися". З його точки зору, Захід використовує тактику Холодної війни, щоб принизити його країну, як сталося в 1980 році, коли світ бойкотував Олімпіаду в Москві, намагаючись покарати СРСР за вторгнення в Афганістан. Тепер викриття російського шахрайства теж розглядається в РФ як політична махінація, а не справедливі обвинувачення у вживанні допінгу за підтримки держави.

Автор зауважує, що Путін перетворив успіхи у спорті і військову міць на "показники конкурентоспроможності". Він дуже близько до серця сприйняв старе радянське гасло "догнати і перегнати", шукаючи поля битви і змагань більше, ніж чіткої перемоги. Розширення НАТО і антидопінговий скандал розглядаються ним не інакше, як спроба "вирвати ведмедю пазурі". Тож не дивно, що російський націоналіст Володимир Жириновський вчора запропонував Росії створити альтернативу Олімпійським іграм, "вільним від західної тиранії, яка перевіряє сечу".

Бойз визнає, що прості росіяни дійсно страждають від західних санкцій і заборон. Коли Захід відрізав Росію від світових фінансових ринків два роки тому в якості покарання на окупацію частин України, це підсилило ефект від обвалу цін на нафту. Нездатність позичати обвалило рубль і скоротило реальні зарплати. А фонд благоустрою Росії, який повинен був підтримувати пенсійну систему, тепер видає гроші компаніям, які потрапили в санкційний список.

"Тож проблеми очевидні, але біда не стільки в діях Заходу, як у російській владі. Це те, що повинно стати зрозумілим для звичайних росіян. Інакше санкції і спортивні заборони будуть лише лити воду на млин пропаганди Путіна", - пише Бойз.

Він зауважує, що Росія має свої сильні сторони, серед яких і національна здатність виживати в облозі. Однак вона все ж лишається слабкою державою на порозі драматичних змін. Автор нагадує, як великі поразки у війнах, таких як Кримська війна в 1854-1956 роках чи Російсько-Японська війна в 1904-1905 роках, завжди призводили до переворотів у Росії. Холодна війна в очах багатьох росіян має вигляд аналогічної поразки. Спосіб Путіна впоратися з усіма викликами полягає не в тому, щоб почати модернізацію і зміцнення країни, а у відновленні Холодної війни з дещо сучаснішою зброєю.

Він робить ставку на те, що європейська єдність щодо санкцій розвалиться. Це дає йому надію на т, що Захід врешті забуде про Україну і виключить її зі свого порядку денного. Автор зауважує, що це означатиме також, що "ми забудемо про те, що Росія порушила міжнародний закон і відправила важку артилерію через кордон іншої суверенної країни, прилеглої до ЄС".

"Збереження санкцій важливе для того, щоб зупинити колективну амнезію Путіна. Вони не змінять психологію російського лідера, але нагадають йому, що він повинен виконувати міжнародні правила. Анексія території, порушення повітряного простору НАТО, викраденні іноземців – все це дії сучасного барона-розбійника. Він думає, що зможе перечекати санкції, поки ми не здамося. Зрештою, якщо він може вдома діяти поза законом, чому б йому не робити це на глобальному рівні?", - пише оглядач.

Він додає, що ефективності санкцій допоможе також співпраця з російськими опозиціонерами і реформаторами. Росіяни повинні зрозуміти, що західні уряди не шукають способів завдати болю простим громадянам, проблема у їхніх лідерах. Для цього потрібно показати, що їхні біди прийшли не зовні, вони почалися всередині країни.

Тим часом, посли ЄС узгодили подовження санкцій проти РФ ще на півроку. За словами джерела, попереднє рішення Комітету має затвердити рада ЄС. Точна дата цього процесу невідома, однак затвердження має відбутися до саміту Євросоюзу 28-29 червня. Раніше, міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро підтвердив, що ЄС продовжить санкції ще на півроку. Однак він хоче перелік дій ЄС на випадок виконання Мінських угод Росією.

Тим часом, в МЗС Австрії запропонували поетапне скасування санкційпроти Росії. Дія санкцій Євросоюзу проти Росії завершиться 31 липня 2016 року. Очікується, що наступного тижня ЄС повинен прийняти рішення про їх продовження. Нагадаємо, 17 червня Рада ЄС ухвалила рішення про продовження обмежувальних заходів за анексію Криму Росією до 23 червня 2017 року.