Загроза війни між великими державами повернулася - The Economist

За останні 25 років війни відібрали життя у надто великої кількості людей. Громадянські і релігійні конфлікти вибухнули в Сирії, Центральній Африці, Афганістані і Іраку.

Але нищівна сутичка між найбільшими державами світу до цього часу лишалася немислимою. Тепер це не так, пише The Economist.

Нещодавно Пентагон оприлюднив нову стратегію національної оборони, у якій Китай і Росія поставлені вище у списку головних загроз для Америки, ніж ісламські терористи. Також у Великій Британії голова Генерального штабу Збройних сил застеріг щодо можливої атаки з боку Росії. Більше того, Америка і КНДР зараз надзвичайно близькі до початку конфлікту, в який може бути втягнутий і Китай. Війна з Пхеньяном може також перерости в ядерну катастрофу.

Видання наголошує, що довгострокові зсуви в геополітиці і розповсюдження новітніх технологій розмивають надзвичайну військову перевагу, якою Америка і її союзники користувалися весь цей час. Конфлікти таких масштабів і інтенсивності, яких не було з часів Другої світової війни, тепер знову можливі. І світ до них не готовий.

Найбільшою загрозою The Economist називає можливий початок війни на Корейському півострові вже цього року. Президент США Дональд Трамп пообіцяв недозволити режиму Кім Чен Ина розробити ядерну зброю, здатну вдарити по американській території. Втім, нещодавні північнокорейські запуски балістичних ракет вказують на те, що у Пхеньяна така зброя буде вже за лічені місяці. У своїх планах на випадок надзвичайних ситуацій Пентагон виключає попереджувальний удар по ядерним об'єктам Північної Кореї. Але попри низьку впевненість успіху такого удару, такий сценарій теж має бути підготовлений на випадок, якщо президент США віддасть відповідний наказ.

Навіть обмежена атака може спричинити повномасштабну війну. Аналітики вказують на те, що артилерія КНДР може обстріляти Сеул. Дрони, субмарини і диверсанти можуть розгорнути біологічну і хімічну зброю. Десятки тисяч людей загине. А якщо буде застосована ядерна зброя - то ще більше.

Видання переконане, що було б краще максимально стримувати КНДР, якщо дипломатичні зусилля проваляться. Але війна все одно не виключена. Трамп і його радники можуть вирішити, що ядерний Пхеньян надто безрозсудий і може допустити розповсюдження небезпечної зброї. Тому краще ризикнути війною на Корейському півострові сьогодні, ніж мати справу з ядерним ударом на американській території завтра.

Навіть якщо Китай лишиться стояти осторонь другої Корейської війни, і він, і Росія вступають у відновлену гонку проти Заходу. З їхніми амбіціями буде ще важче впоратися, ніж з північнокорейськими. Три десятиліття безпрецедентного економічного зростання дали Китаю багатство, допомогли модернізувати армію і дали китайським лідерам відчуття, що їхній час настав.

Росія ж намагається заявити про себе зараз, тому що в довгостроковій перспективі вона занепаде. Її лідери доклали великих зусиль, що відновити у Росії жорстку вертикаль влади, і тепер готові йти на ризик, щоб довести своє право сидіти за столом.

Ні Китай, ні Росія не хочуть прямого військового конфлікту з Америкою, в якому вони, безумовного, програють. Але вони використовують свою силу в інший спосіб, зокрема в так званій "сірій зоні", де агресія і підривна діяльність не викличе початку війни із Заходом. В Україні Росія застосувала військові сили, дезінформацію, інфільтрацію, кібервійну і економічний шантаж у такий спосіб, з яким демократичні суспільства не знають, як впоратися. Китай більш обережний. Але він вде окупував рифи і мілини у спірних водах.

Якщо Америка свідомо чи через відсутність політичного консенсусу дозволить Китаю і Росії встановити регіональні гегемонії, вони розцінять це як "зелене світло" для просування своїх інтересів за допомогою грубої сили. Востаннє, коли країни спробували так вчинити, почалася Перша світова війна.

Ядерні арсенали, які були гарантією стабільності з 1945 року, посилюють небезпеку. Їхні командно-контрольні системи стають уразливими через кібератаки чи методи "осліплення" супутників, від яких вони залежать.

Раніше видання Washington Post писало, що ядерна доктрина Трампа може наблизити ядерну війну з Росією. Від політики Обами доктрина Трампа відступає в частині, де йдеться про скорочення ролі ядерного арсеналу в оборонній політиці США. Як і попередній президент, Трамп допускає застосування ядерної зброї лише "за екстремальних обставин". Але нинішній американський лідер визначає ключову роль ядерного арсеналу у стримуванні зароз, що відображає план розвивати нові можливісті для протистояння Росії у Європі.

Раніше видання The Times писало з посиланням на звіт Chatham House, що кібератака може стати причиною ядерної війни. Кібернетично уразливі місця в структурах ядерних озброєнь становлять цілу низку небезпек і ризиків. В кращому випадку цифрова незахищеність систем ядерних озброєнь може підірвати віру і впевненість у військовому потенціалі і інфраструктурі ядерної зброї.

Також The Guardian писало, що США розробляють нову ядерну боєголовку для стримування РФ у Східній Європі. Нова ядерна доктрина Пентагону буде представлена в кінці січня.