Загравання Ердогана з Путіним і Асадом може закінчитися появою Курдистану – Rzeczpospolita

Зараз світ спостерігає унікальний момент, який стане визначальним для майбутнього Близького Сходу. Вже не можна виключити появу незалежного Курдистану, як і того, що Туреччина на довго може лишитися в клубі ворогів Заходу.

Про це на сторінках Rzeczpospolita пише Єжи Хащиньський. Він додає, що навіть "без магічної кулі" може передбачити, що Близький Схід чекають дуже великі зміни. Існуючи союзи перекрояться, влада деспотів зміцниться, свобода вираження буде придушеною, щоб не ображати "почуття мусульманської душі".

Після нещодавнього провального перевороту в Туреччині події пришвидшилися. Формується досить дивний союз, який можна умовно назвати "московсько-шиїтсько-османським". Деякі його елементи цілком знайомі, наприклад підтримка сирійського диктатора Башара Асада з боку шиїтського Ірану з релігійних мотивів. Але також з'явилися і зовсім нові обставини. Анкара більше не наполягає на поваленні режиму Асада, в якому бачить маріонетку Росії. На думку оглядача, це наслідок примирення між Раджепом Таїпом Ердоганом і Володимиром Путіним.

Бажання приєднатися до нової осі висловив також колишній президент Ємені, який разом з проіранськими бойовиками контролює більшу частину країни. Для цього він запропонував Кремлю доступ до військових баз і повітряного простору своєї країни. А це сильно роздратувало б Саудівську Аравію, яку підтримує США.

В цей же час, союз Туреччини з Москвою і шиїтами має дуже дивний вигляд, оскільки вона представляє сунітський світ, який колись був османським. Під час правління Ердогана вона налагодила тісну співпрацю з багатим сунітським Катаром і підтримувала сунітських фундаменталістів: від "Братів-мусульман" в Єгипті до радикальних джихадистів у Сирії.

Туреччина вступила в цей дивний клуб лише заради того, щоб висловити своє невдоволення США і Заходу за їхню поблажливість до різних заколотників. Але спільної ненависті до Заходу замало для укладання тривалого союзу. Однак події можуть вийти з-під контролю і призвести до того, що Туреччина назавжди лишиться на антизахідному боці. Це б сталося в тому випадку, якби США погодилися на створення Курдистану. Зараз це політична фікція. Але крок в цьому напрямку, власне, зробила сама "московсько-шиїтсько-османська" вісь. Авіація Асада першою завдала удару по позиціям сирійських курдів. А США виступили на їхній захист.

"Заграючи з Путіним, Асадом і аятолами, Ердоган може допомогти втілити мрії курдів. Тим більше, що симпатія до них на Заході зросла", - йдеться в статті.

Раніше польський історик Анджей Новак зауважував, що відновлення дружби Путіна з Ердоганом ставить Україну в скрутне становище. Він зауважує, що через лічені дні після того, як Туреччина і Росія відновили тісні відносини, Москва влаштувала провокацію проти України в Криму. Напруженість у російсько-турецьких відносинах, що тривала від минулого року, призводила до того, що початок збройних дій у чорноморському басейні був би для Росії ризикованим. Однак, Росія порозумілася з Туреччиною й тепер може бути сміливішою у відношенні до України.

Видання Wall Street Journal писало, що Ердоган намагається продемонструвати, що Росія може стати альтернативою ЄС.Спостерігачі кажуть, що зусилля турецького президента з загладжування провини перед Москвою можуть означати деякі короткострокові невизначеності для НАТО.