Новини світу - За рік президентства Трамп скоротив глобальний вплив США - Світ - dt.ua

За рік президентства Трамп скоротив глобальний вплив США - The Economist

10 листопада, 2017, 11:25 Роздрукувати

Чинний американський президент не схожий на Рейгана, а його політичні інстинкти шокують і лякають як союзників, так і ворогів. 

Рік тому Дональд Трамп переміг на виборах.

 Рівно рік тому Дональд Трамп переміг на виборах президента США. Тоді багато хто віщував катастрофічний розворот американської зовнішньої політики. Трамп допускав, що він розірве торговельні угоди, позбудеться союзників, закладе метафоричну бомбу під заснованим на правилах міжнародним порядком і волею-неволею скине цілком буквальну.

Про це пише The Economist, нагадуючи, як нинішній президент США рік тому називав НАТО застарілим, Північноамериканську угоду про вільну торівлю - "найгіршою за всі часи", а Америку - надто доброю до іноземців.

"В старі часи, той, хто перемагав у війні, перемагав у війні. І отримував країну", - говорив Трамп, додавши пізніше, що він "розбомбить добіса Ісламську державу" і "забере нафту".

Однак, зовнішня політика Трампа виявилася менш кошмарною, ніж він обіцяв. Звісно, він вивів США з Паризької угоди, ускладнивши процес сповільнення кліматичних змін, розірвав угоду про Транстихоокеанське партнерство. Втім, він не скотився до ізоляціонізму. Трамп не відмовився від НАТО. Деякі східноєвропейські союзники Америки навіть віддають перевагу жорсткій риториці нинішнього президента замість холодної відчуженості Барака Обами. Трамп не почав жодної війни. Він посилив американський захист для хиткого уряду в Афганістані, допоміг Іраку відвоювати міста у "Ісламської держави". А на деякі регіони, такі як Африка, він взагалі не звернув увагу і продовжив політику попередньої адміністрації за інерцією. На тлі 12-денного візиту Трампа в Азію важко поставити на ньому хрест як на чоловіку, повністю відірваному від світу.

Багатьох заспокоюють тверезі, здібні військові, які оточили президента США. Його голова штабу, міністр оборони і радник з національної безпеки добре розуміють, що таке кошмари війни і не дозволять президенту вчинити безрозсудно. Оптимісти навіть спекулюють на тому, що Трамп може скопіювати Рональда Рейгана, струснувши дипломатичний істеблішмент, відновивши американські військові м'язи і проектуючи на світовій арені таку силу, яку будуть боятися. А перевантажена тиском КНДР розпадеться, як СРСР.

Інші ж впевнено пророкують, навіть якщо Трамп в короткостроковій перспективі завдасть шкоди американським позиціям у світі, його просто непереоберуть в 2020 році. І тоді все повернеться до норми.

The Economist наголошує, що Трамп - не Рейган. І думати так означає видавати бажане за дійсне. В сфері безпеки він уникнув деяких жахливих помилок. Він не влаштував непотрібний розкол у відносинах з Китаєм через статус Тайваню, хоча погрожував це зробити. Конгрес і скандал про російське втручання у вибори не дозволили йому організувати великі торги з Володимиром Путіним, в результаті яких він міг би кинути сусідів Росії на милість Кремля. Крім того, він, здається, зміг вмовити Китай трохи підвищити тиск на Північну Корею, щоб не дозволити їй розвивати ядерний арсенал.

Втім, Трамп припустився певних серйозних помилок також. Зокрема, він підриває угоду з Іраном, яка скоротила можливості країни з розробки ядерної зброї. І інстинкти Трампа викликають жах. Він думає, що йому нічого вчитися у історії. Він лояльний до автократів, таких як Путін і Си Цзиньпін. Його любов до генералів прямопропорційна зневазі до дипломатів. Він скував Держдепартамент і втратив велику кількість досвідчених послів. Його повідомлення в Twitter - це не жарти. Він беззастережно підриває і протирічить позиції своїх чиновників, вдається до безвідповідальних погроз параноїку Кім Чен Ину. Більше того, Трампа чекає випробування кризою. Розуміні генерали можуть давати йому поради, але, зрештою, саме він головнокомандувач армії США. І його темперамент лякає як ворогів, так і союзників.

Напевне, найбільша шкода, яку Трамп завдав США, стосується м'якої сили. Він відкрито відкидає твердження, що Америка повинна захищати універсальні цінності, такі як демократія і права людини. Він не просто в захваті від диктаторів, він відкрито хвалить безглузді звірства, такі як масові вбивства підозрюваних на Філіппінах. І він робить це не заради дипломатичних цілей, а, вочевидь, через особисті переконання. Такого ще не було. Попередні американські президенти йшли на підтримку деспотів лише з причин "реальної політики" Холодної війни. Як сказав Гаррі Труман про співпрацю з тираном Нікарагуа: "Він покидьок, але він наш покидьок". Але підхід Трампа більше схожий на тезу в дусі: "Він покидьок. Чудово!".

Це відштовхує союзників США у Європі, на Далекому Сході і за межами цих регіонів. Це додає впевненості автократам, які починають поводитися гірше. Видання нагадує про політичні чистки в Саудівській Аравії, які могли відбутися "з благословення" Трампа.

Думка про те, що все повернеться до норми після програшу Трампа на наступних виборах теж надто оптимістична. Світ рухається вперед. Країни Азії будують нові торговельні зв'язки, які часто ставлять Китай в центр. Європейці думають над тим, як захистити себе самостійно, якщо вони не зможуть покладатися "на Дядька Сема". А американська політика замикається в собі. Республіканці і демократи стали більшими протекціоністами, ніж вони були до президентства Трампа.

Америка довгий час була найбільшою силою, яка захищала ліберальний порядок і подавала приклад того, як має працювати демократія. Але все це поставив під загрозу президент, який вірить, що сильні країни дбають лише про себе. Віддавши перевагу підходу "Америка перш за все!" він зробив її слабшою, а світ - гіршим.

Читайте також: Адміністрації Трампа час озброїти Україну - NYT

Раніше лояльне до Демократичної партії видання New York Times писало, що Трамп поступається глобальним лідерством Китаю. А новий китайський порядок може замінити нинішній ліберальний.

Раніше видання The Economist писало, що лідер Китаю став впливовішим за президента США. Китайська економіка досі лишається другою після американської, а китайська армія хоч і наростила м'язи, але все ще значно поступається Збройним силам США. Але економічна і військова сила - це ще не все.

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >