Європа хоче порвати з Америкою, але вона не може - WP

Поділитися
Європа хоче порвати з Америкою, але вона не може - WP Євросоюзу не варто шукати надійнішого партнера в Кремлі. © European Parliament / Flickr
Що б не сказав і не зробив Трамп, це не привід для Європи розвертатися від Америки в бік Росії чи Китаю.

Своє президенстство Дональд Трамп почав з того, що кинув виклик основним заповідям американських відносин з Європою. Він проголосив, що НАТО "застарів", а виконання Вашингтоном його зобов'язань щодо європейців буде залежати від того, чи союзники будуть платити "чесну частину" за оброну. Що Євросоюз виявляється не союзник, а суперник, який був "сформований, зокрема, для того, щоб випередити США в торгівлі". Попри побажання європейських урядів, Трамп хвалив Brexit і робив сумнівні припущення щодо того, чи Євросоюз взагалі повинен далі існувати. Під час виборчої кампанії в 2016 році він жорстко критикував канцлера Німеччини Ангелу Меркель, але хвалив Володимира Путіна, чия країна становить головну загрозу для безпеки Європи. До ліберальних цінностей, які Європа і США традійно розділяють, Трамп або байдужий, або відверто ворожий.

Про це на сторінках лояльного до Демократичної партії видання Washington Post пише науковий співробітник Brookings Institution Джеймс Кірчік.

За останні 1,5 року Трамп зробив багато короків, щоб роздратувати європейців. Він вивів США з Паризької кліматичної угоди, визнав Єрусалим столицею Ізраїля і пригрозив накласти мита на алюміній і сталь. А після його рішення вийти з ядерної угоди з Іраном, багато хто почав говорити про смерть Трансатлантичних відносин.

"Спочивай з миром, трансатлантичний альянс, 1945-2018", - написав Джеймс Трауб на сторінках Foreign Policy.

"Настав час Європі приєднатися до сил опору", - йшлося в редакційній статті Der Spiegel.

Колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт назвав рішення Трампа "масовою атакою" проти Європи. Президент Єропейської Ради Дональд Туск відкрито оголосив, що "з такими друзями і ворогів не треба". А в статті для New York Times колишні чиновники адміністрації Барака Обами, ледь приховуючи образу, писали про те, що європейським урядам потрібно навіть відкликати своїх послів з Вашингтона і видворити американських дипломатів.

На думку автора, такі епітафії за трансатлантичними відносинами безвідповідальні і передчасні. Попри те, що Трамп, безумовно, зробив Америку менш надійним партнером, США і Європа досі поділяють фундаментальні цінності і інтереси. Такі печальні оголошення ігнорують те, наскільки європейський проект завдячує своїм існуванням доброчесності, самопожертві і опіці з боку США. Європа і зараз покладаєтся на Вашингтон у питаннях безпеки.

Європейці можуть почати процес демонтажу трансатлантичного альянсу, але це їм дорого коштуватиме. Проголошення того, що зв'язку між Америкою і Європою настав "капут", перебільшує як складність, так і печальність нинішньої ситуації. Європейці, за словами одного німецького журналіста, вірять, що у Білому домі з'явились ті, хто веде "підривну місію" проти них. Хоча насправді перемога Трампа мало стосується Європу. Не багатьох прихильників американського президента цікавить, скільки країни-учасниці НАТО витрачають на оборону. Їм байдуже, лишиться Британія в ЄС чи ні. І вони не вважають порозуміння з Росією найвищим пріоритетом. Американців значно більше цікавила жорстка позиція Трампа щодо іммігранції, його обіцянки опиратися глобалізації і виступити проти істеблішменту у Вашингтоні.

Історики майбутнього, вірогідно, будуть називати президентство Дональда Трампа переломним моментом у глобальному лідерстві Америки. Але поки ще зарано проголошувати смерть американських політичних, економічних, стратегічних і військових відносин з Європою, які тривали більше 70 років, лише через перемогу на виборах однієї людини.

Автор зауважує, що трансатлантичні відносини не були ідеальними і до Трампа. Після розпаду СРСР Європа втратила центральну роль в геополітичній конфронтації. Америка і європейські союзники почали віддалятися один від одного. Ця ситуація була посиленна Бараком Обамою, якого Європа взагалі не цікавила. Через кілька місяців після того, як він зайняв Овальний кабінет, Обама зробив помилку, оголосивши "перезавантаження" відносин з Росією, розлютивши лідерів Східної і Центральної Європи, зокрема колишніх президентів Польщі і Чехії Леха Валенсу і Вацлава Гавела. Вони написали відкритого листа із застереженнями, що "НАТО сьогодні здається слабшим, ніж тоді, коли ми до ного приєдналися". А Росія відродилася в якості ревізіоністської сили, яка "просуває порядок денний 19-го століття методами 21-го".

Але і європейці теж частково винні у погіршенні трансатлантичних відносин. Опитування, проведені після російської анексії Криму, виявили, що більшість німців віддають перевагу нейтральній позиції, а не консолідації з західними союзниками. Дослідження PeW через рік після того показало, що більшість у Німеччині, Італії і Франції не хоче захищати союзника по НАТО, який гіпотетично може стати жертвою Росії. І це більш категорична відмова від солідарності з альянсом, ніж будь-який коментар Трампа. Автор також нагадує, що угода про зону вільною торгівлі між ЄС і США теж так і не була підписана.

"Звільнившись" від США, чи може Євросоюз знайти іншу силу, з якою можна буде разом рухати світ вперед? Опитування, результати яких були опубліковані минулого тижня, показують, що лише 14% німців вважають Америку надійним партнером, а 36% і 43% віддають перевагу відносинам з Росією і Китаєм відповідно.

"Жоден вчинок Трампа не виправдовує переконання, що режими в Москві і Пекіні більш достойні довіри. Однак, перебільшена риторика тих, хто просуває наратив в дусі "Трамп нищить світ", лише посилює ілюзії європейців. Для Європи не існує плана "Б". Шукати зближення з Росією, як це робить Німеччина, не вихід, зважаючи на те, як Москва підірвала європейських порядок в Україні і добивається розпаду всього ЄС", - пише автор.

Раніше видання Bloomberg писало, що зближення з Росією тепер нова мета політики Німеччини, тому що їх об'єднують спільні цілі. Зокрема, Берлін і Москва хотіли б добитися побудови "Північного потоку-2" і захистити свій бізнес від американських санкцій.

А президент Словаччини звинуватив ЄС у ігноруваннівтручання Росії. При цьому, він назвав "Північний потік-2" прикладом недалекоглядних, егоїстичних інтересів, ціна яких безпека Східної Європи.

Поділитися
Підготував/ла Лесь Димань
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі