Вигоди від роботизації доведеться зачекати - FT

Перефразовуючи старий саркастичний вислів економіста Роберта Солоу, можна сказати, що роботи скрізь, їх немає тільки в статистиці продуктивності.

Зростання показників продуктивності дійсно розчаровує як у Великій Британії, так і в інших країнах. Безробіття рекордно низьке, працевлаштовані майже всі. І все це не співпадає з уявленнями про наближення "апокаліпсису через роботизацію".

Про це на сторінках Financial Times пише Тім Гарфорд, який визнає, що штучний інтелект відкриває значні переваги в різних галузях. Він пропонує для прикладу розглянути безпілотні автомобілі, оскільки обговорення навколо технології триває. Вона досягла величезного прогресу за короткий час. Хоча ще в 2004 році машини-учасники Darpa Grand Challenge були розчаруванням. Армія США пропонувала велику грошову винагороду розробнику автомобіля, який без водія зможе проїхати 150 миль. Але кращим результатом виявилася дистанція лише в 7 миль. Але от через 13 років після того ніхто вже не сміється з автономних автомобілів.

Також автор звертає увагу на технології машинного самонавчання, такі як AlphaGo Zero, яка за 72 години стала світовим чемпіоном з гри в Go. Alexa, Cortana, Google Assistant і Siri зробили технологію розпізнавання голосу щоденним чудом. Відчутні зрушення були досягнуті у розвитку технологій розпізнавання зображень, медичного діагностування і перекладу. Є й невидимі перемоги: машинне навчання оптимізувало енергоспоживання серверних ферм.

Все це робить загадку високого рівня зайнятості і низької продуктивності навіть ще більш заплутаною. Втім, є кілька способів її вирішити. Вчені в області комп'ютеризації були надто оптимістичними і раніше. Нобелівський лауреат Герберт Саймон передбачив у 1957 році, що комп'ютер переможе світового чемпіона гри в шахи через 10 років. Але насправді це сталося аж через 40 років. Або ж в 1970 році Марвін Мінський говорив, що комп'ютери отримають інтелект людського рівня "через 3-8 років". І його передбачення виявилося ще менш точним, ніж у Саймона.

Більш оптимістичним поясненням стало твердження, що світ недооцінює результати сервісів в цілому і цифрової економіки зокрема. Оскільки значна частина цих сервісів безкоштовна, а тому невидима для стандартих оцінок економічних результатів.

Третє можливе пояснення можна запозичити у письменника Вільяма Гібсона, який говорив, що майбутнє вже наступило, але воно не рівномірно розподілене. Можливо це і причина того, що потенційні вигоди від інновацій не вдається отримати.

Автор звертає увагу також на висновки, зроблені економістом Еріком Брінйолфссоном, який досліджує "еру нових машин", спільно з експертом в економічній продуктивності Чедом Сіверсоном. Вони визнають, що скорочення продуктивності у світі реальне. Вони відкидають припущення, що традиційних показників не достатньо для виміру реальної ситуації. Але падіння продуктивності настільки велике, що воно не може бути просто статистичною ілюзією. Так само вони відкидають і ідею про нерівномірність розповсюдження технологічних вигод через безрезультатну боротьбу за корпоративне домінування. Це дійсно може відбуватися, але чи справді ця боротьба така витратна, що великі досягнення продуктивності просто випаровуються?

Як же тоді вирішити загадку? Найпростішим способом - просто почекати. Між низьким зростанням продуктивності сьогодні і неймовірними показниками у найближчому майбутньому немає протиріччя. Найвідомішим прикладом можна вважати винайдення електромотора, який, здавалося, повинен був змінити американське виробництво ще в 1890-х роках. Але це сталося лише в 1920-х.

Щоб отримати вигоду від нових технологій, власникам заводів потрібно перевернути їхні організації з ніг на голову, запровадивши нову архітектуру, нові процеси і навчання. На початку 90-х Брінйолфссон помітив, що компанії не бачили вигод від інвестування в комп'ютери, поки вони самі не реорганізувалися.

Якщо вигоди від сучасних нових ідей реальні, але вимагають часу, це може пояснити і сповільнення продуктивності. Якщо взяти для прикладу автономні автомобілі, то сьогодні їхня розробка вимагає витрат, але не приносить доходів. Згодом вони замінять традиційні авто, змінять автомобільну індустрію, а також пов'язані сфери від парковок до автоматизованого ремонту. Через десятиліття після того, як безпілотні машини стануть реальними, вигоди від них теж стануть очевидними. Ніхто не може просто винайти нову машину. Економічний прогрес вимагає більшого.

Раніше Ілон Маск заявив про те, що штучний інтелект є найбільшою загрозою, з якою людство може зіткнутися як цивілізація і закликав до жорсткого державного регулювання розвитку штучного інтелекту.

А відомий астрофізик Стівен Хокінг застерігав, що роботи можуть стати "новою формою життя" і знищити людство. Крім того, Хокінг закликав більше людей цікавитися наукою, стверджуючи, що інакше людство зіткнеться з "серйозними проблемами".