Відповідь ЄС на агресію РФ в Україні має бути рішучою і одностайною – The Guardian

Це завжди було лише питанням часу, коли млявоплинний конфлікт між Росією і Україною в Азовському морі досягне стадії військової ескалації, пише голова комітету Бундестагу з міжнародних відносин Норберт Реттген у статті для британської газети The Guardian.

Після того, як у травні було відкрито міст через Керченську протоку, і Росія поступово захопила контроль над водною артерією, завдаючи серйозний економічний збиток українським портам Маріуполь і Бердянськ. Напружена ситуація переросла в безпрецедентний акт відкритої російської агресії, коли 25 листопада кораблі російського військово-морського флоту захопили в Керченській протоці три українських судна з екіпажем. Автор зазначив, що два двома місяцями раніше він передбачав, що зростаюче напруження в Азовському морі може призвести до "другого Криму" – ще одного захоплення території. Саме це і сталося. Росія практично захопила Азовське море за допомогою своїх збройних сил. І це лише черговий епізод у довгій ланцюжку російських військових інтервенцій за межами своєї території.

Анексія Криму в березні 2014 року стала переломним моментом. В той день Росія відкинула принципи Гельсінської угоди 1975 року і Паризької хартії 1990 року і порушила територіальну цілісність європейської держави. Так закінчився післявоєнний порядок у Європі і найбільш тривалий період миру на континенті. Конфлікт між Росією і Україною не є двосторонньою проблемою. Швидше він піднімає питання про політичну структуру Європи і про те, чи буде позиція сили домінувати над верховенством права. Важко перебільшити значення цих подій.

Президент РФ Путін хоче перетворити Росію на контрмодель західного ліберального порядку. Основою його зовнішньої політики стала дестабілізація інших країн. Але важливо враховувати, що Путін діє не з позиції сили. Швидше, він слабкий. Прогнози економічного розвитку Росії погані, його рейтинг схвалення серед населення також знизився. РФ глибоко стурбована втратою впливу на світовій арені, особливо в Східній Європі, після закінчення холодної війни. Це було неминучим наслідком емансипації колишніх радянських республік. Росія відчуває себе загнаною у кут і намагається боротися з власним занепадом, використовуючи останні наявні в її розпорядженні засоби: військову силу і доступ до енергетичних ресурсів.

Західні європейці повинні визнати свою роль в цьому: вони недостатньо серйозно ставилися до стурбованості Росії. Захід недооцінив значення для Росії зближення України з ЄС. Під час розширення ЄС у 2004 році Росія спостерігала, як одна за одною країни вступають в об'єднання і отримують з цього політичну і економічну вигоду. Між тим Росія так і не змогла відновити свій вплив. До 2011 року Путін разом із президентами Білорусі і Казахстану підписав угоду про створення Євразійського економічного союзу, створеного як контрмоделі ЄС. Росія не могла винести "втрату" України – єдиного кандидата в ЄАЕС. Захід був наївний, вважаючи, що Росія просто прийме такий розвиток подій.

Які дії необхідно зробити зараз? Більше не можна виключати подальшу агресію РФ, наприклад, на береговій лінії Азовського моря. Перш за все відповідь ЄС має бути рішучою і одноголосною: найбільша сила союзу полягає в його єдності. Про військову відповідь не може бути й мови, а всі інші заходи мають бути розглянуті. Зокрема, Німеччина повинна в терміновому порядку переглянути будівництво газопроводу "Північний потік-2". Цей проект навряд чи є суто комерційним, і він має серйозні геополітичні наслідки. ЄС як мінімум повинен отримати гарантії, що транзит газу через Україну буде продовжуватися.

Ясно одне: швидких рішень для зниження напруженості між Росією і Європою не існує. ЄС повинен продовжувати діалог з Москвою, інакше в Україні не настане мир. Європі варто проявити стратегічне терпіння у відносинах з Путіним. Можливо, європейці не так давно були дуже наївні, але тримаючись разом, ми зможемо розробити політику на майбутнє.

Як повідомлялося раніше, радник голови Білого дому з питань національної безпеки Джон Болтон заявив, що США розглядають різні варіанти протидії реалізації російського проекту. Перед цим у Держдепі США закликали ЄС відмовитися від проекту "Північний потік-2" через агресію Росії в Керченській протоці, адже будівництво газової системи в обхід України знижує шанси стримування агресивних дій РФ.

Нагадаємо, що 25 листопада російські прикордонники атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських сил Збройних сил України, що прямували з Одеси до Маріуполя через Керченську протоку. Поранення отримали кілька моряків, в полон потрапили 24 українських військовослужбовці.