Відмова Заходу від російської нафти зупинить агресивну Росію – Focus

Найкращим невійськовим способом натиснути на Росію і переглянути її зовнішню політику стало б обмеження імпорту енергоносіїв з Сибіру в країни Заходу. Це, напевне, найдовший потенцій важіль впливу Заходу проти Кремля.

Про це на сторінках німецького видання Focus пише старший науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва Андреас Умланд.

Він визнає, що скорочення чи й навіть відмова від купівлі російських енергоносіїв принесло західним країнам певні втрати. Але вони б змогли з ними впоратися. В цей же час, у влади Росії з'явилися б серйозні проблеми. Автор нагадує, що, згідно з даними російського Мінфіну, в 2014 році на доходи від експорту припадало 37% російського бюджету. При цьому, левову частку грошей приносив саме продаж нафти в країни ЄС.

"Таким чином, якби країни Заходу припинили торгувати з Росією в нинішніх масштабах, у Кремля стало б менше грошей на свої "гібридні" авантюри, в тому числі військові операції, пропаганду, політичні маніпуляції в таких країнах, як Україна, Молдова, Грузія, а також менше було б коштів на військові операції в Сирії", - йдеться в статті.

На думку Умланда, без доходів від продажу енергоносіїв на Заході Москві довелося б витрачати бюджет на те, щоб виконувати свої внутрішні зобов'язання із забезпечення порядку і благополуччя. В Росії дуже багато державних службовців, пенсіонерів і тих, хто отримує соціальну допомогу. Крім того, держава повинна фінансувати студентів державних вишів. Без нафтових доходів, Москва б почала витрачати залишки коштів на це, а не на підтримку своїх маріонеток в Луганську, Донецьку, Придністров'ї, Південній Осетії, Абхазії чи в анексованому Криму. Крім того, стало б занадто дорогою розкішшю тримати військовий контингент в Сирії.

Тим часом, видання Financial Times писало, що Заходу час реалістично підійти до відносин з агресивною Росією. Корисні уроки можна винести з Холодної війни, зокрема в питанні передбачуваної і чіткої відповіді. А дипломатам і стратегам варто пригадати старі правила у відносинах між великими державами. Але, на жаль для Путіна, Росія – це не СРСР. Що США і їхні союзники можуть зробити корисного, це окреслити чіткі і реалістичні принципи перезавантаження відносин. І почати варто з рішучості, послідовності, взаємодії і поваги.

Раніше видання New York Times писало, що новий президент США успадкує найгірші відносини з Росією. Путін зупинив виконання угоди з Вашингтоном про утилізацію плутонію, подавши сигнал, що він готовий використати ядерне роззброєння як нову розмінну монету в конфронтації з США. Однак, це був сигнал не скільки для Обами, як для його наступника.