Узбекистан має шанс позбутися політичної спадщини Карімова – FT

Поділитися
Узбекистан має шанс позбутися політичної спадщини Карімова – FT У Узбекистана и Центральной Азии появился второй шанс на успех.
Видання пише, що саме узбецький президент заважав Центральній Азії об'єднатися в єдиний ринок і процвітати.

Єдиний президент Узбекистану Іслам Карімов, чия сталіністська диктатура тривала аж до його смерті 2 вересня, не лише залишив своїх друзів узбеків бідними і безцільними. Інші лідери Центральної Азії його також ненавиділи.

Амбітний, хитрий і абсолютно безжальний Карімов хотів стати незаперечним і визнаним лідером Центральної Азії, намагаючись підкорити своїй волі лідерів Казахстану, Киргизстану, Туркменістану і Таджикистану. Він часто використовував етнічні суперечки, спецслужби, шпигунів і поставки енергоносіїв як інструменти для підкорення сусідніх країн.

Про це сьогодні пише Financial Times, додаючи, що Карімов не зміг добитися цієї мети. Але його зусилля дуже довго живили "економічний лімб", в якому Центральна Азія перебуває досі, страждаючи від стагнації, корупції і бідності. Регіон затиснутий між Китаєм і Росією, які конкурують за вплив у ньому. Йому загрожує ісламський екстремізм, масове безробіття і економічний колапс через обвал цін на енергоносії.

Стабільність в Центральній Азії життєво важлива. Тепер, коли Карімова більше немає, у нового президента Узбекистану з'явиться можливість співпрацювати з іншими лідерами в регіоні, щоб збудувати більш дружню систему безпеки і економічну базу для об'єднання країн в один ефективний ринок.

Видання пише, що можна винести певні уроки з радянської ери. В ті часи країни Центральної Азії займалися видобутком різних видів сировини: Казахстан,Узбекистан і Туркменістан добували газ і нафту, постачанням води з гір для зрошення бавовняних плантацій займалися Таджикистан і Киргизстан, в цей же час Казахстан також вирощував зернові, а уран, золото і інші важливі мінерали добували одразу кілька республік.

СРСР об'єднав центральноазіатські країни в єдину повністю інтегровану економічну мережу з інфраструктурою від кордону Китаю до Уральських гір. Це дозволило забезпечити кожну з цих країн необхідними видами сировини, яких у них не було, а весь дохід від роботи економічного простору йшов у Москву.

В 1991 році ця мережа в Центральній Азії була зруйнована, оскільки деякі країни припинили співпрацювати через територіальні суперечки і запровадження митних режимів. Карімов відмовився брати участь у ранніх ініціативах створення пострадянського єдиного ринку. В результаті Узбекистан до цих пір не отримував гостро необхідну їй воду, а Таджикистан і Киргизстан – життєво важливі поставки узбецького газу і нафти.

Видання зауважує, що президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв і президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв не приїхали на похорон Карімова в Самарканд. І відсутність у них бажання вшанувати пам'ять лідера сусідньої країни можна зрозуміти. Карімов постійно ображав інших лідерів Центральної Азії.

Приміром, в лютому 1999 році Карімов в радіоефірі назвав колишнього президента Киргизстану "жалюгідним", тому що він нічого не може зробити перед загрозою ісламського екстремізму, окрім як посміхатися. Киргизькі ЗМІ сприйняли слова узбецького лідера як насмішку над "тупим оскалом" президента.

Війна слів роками тривала і з Назарбаєвим. В Астані чиновники вважають, що Карімов ніяк не міг змиритися з тим, що Казахстан з його запасами нафти і газу став улюбленцем Заходу в Центральній Азії.

Карімов часто втручався в справи сусідніх країн. В 1999 році він вимагав від Киргизстану припинити проведення демократичних реформ, погрожуючи зупинити поставки газу. Власне, того року Узбекистан двічі перекривав поставки для сусідньої країни.

Читайте також: Тисячі жителів Ташкенту вийшли на вулиці попрощатися з Карімовим

Центральна Азія за останні два десятиліття марно розтратила великі економічні можливості, які отримала після розпаду СРСР. І вона не може собі дозволити повторити цю помилку. Новий лідер Узбекистану може позбутися зловісної спадщини Карімова і об'єднати регіон, покращити рівень життя і відбити наступ ісламських екстремістів з північного Афганістану.

Нагадаємо, офіційний Ташкент повідомив про смерть президента Узбекистану Іслама Карімова2 вересня. Згідно з офіційною версією, президент Узбекистану помер після перенесеного в минулу суботу інсульту.

Як пише оглядач DT.UA Володимир Кравченко, відсутність заздалегідь узгодженого і прийнятого більшістю правлячої еліти наступника створює в Узбекистані гостра внутрішньополітична криза, що загрожує перерости в криваве протистояння претендентів.

Детальніше про ситуацію в центрально-азіатському регіоні у зв'язку з можливою смертю Карімова читайте в матеріалі "Узбекистан на порозі потрясінь" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Підготував/ла Лесь Димань
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі