Угорщина не бажає підтримувати ембарго ЄС на продаж зброї Білорусі

Посли ЄС обговорять завтра, 5 лютого, питання продовження ембарго на поставки зброї Білорусі. Це питання розглядається щорічно, починаючи з 2011 року, і вимагає згоди всіх 28 країн – членів Євросоюзу.

Проте цього року є підстави вважати, що питання продовження ембарго заблокує Угорщина, яка вже звільняла від ембарго гвинтівки для біатлону та іншу спортивну зброю.

Про це Радіо Свобода повідомили джерела в дипломатичних колах, підкресливши, що Угорщина вже попередила, що до підтвердження ембарго на постачання зброї, хотіла б побачити прийнятим документ ЄС про пріоритети партнерства Білорусі, який деталізує майбутні відносини блоку з Мінськом.

Документ під назвою "Пріоритети білоруського партнерства" обговорюється протягом двох років між Брюсселем і Мінськом і включає такі теми, як контакти між людьми, питання навколишнього середовища, економічне співробітництво і права людини.

Він повинен був бути готовий до підписання у 2018 році, але Литва наполягає на включенні декількох гарантій щодо атомної електростанції, яка будується з російським фінансуванням у Білорусі, до затвердження тексту.

ЄС ввів ембарго на постачання зброї в 2011 році, поряд із заборонами на видачу віз і заморожуванням активів для чотирьох білоруських компаній і 174 осіб, включаючи президента Олександра Лукашенка, після жорстокого придушення демонстрантів після президентських виборів у грудні 2010 року.

У січні офіційні особи ЄС кілька разів обговорювали питання про продовження ембарго. За винятком Угорщини, повідомляють джерела, всі країни-члени ЄС хочуть ставити питання про його продовження окремо від утвердження Пріоритетів партнерства з Білоруссю.

Тепер це питання буде піднято до рівня послів ЄС 5 лютого. Остаточний термін обговорення ембарго - 28 лютого.

У лютому 2016 року ЄС виключив чотири компанії і 170 осіб, включаючи Лукашенка, зі списку санкцій, пославшись на поліпшення ситуації з правами людини в колишній радянській республіці.

Вважається, що чотири людини зіграли ключову роль в неврегульованих зникненнях чотирьох білорусів в 1999-2000 роках і, як очікується, залишаться в списку незалежно від того, що станеться з ембарго на постачання зброї.

Як зазначили джерела, Угорщина ніколи не виступала так відкрито стосовно санкцій, які застосовує ЄС до Росії та її сателітів.

Раніше Сійярто заявив, що Будапешт продовжить блокувати усі зусилля України щодо взаємодії з НАТО, незважаючи на міжнародний тиск на країну. За його словами, цей тиск є несправедливим з огляду на те, що "Україна несе відповідальність за ситуацію, що склалася". У той же час він пообіцяв скасувати вето, якщо Київ "відновить права угорців".

При цьому непримиренна позиція Угорщини, яка активно користується правом вето, стала дратувати членів НАТО. Проведення комісії Україна-НАТО на міністерському та президентському рівнях важливо не тільки для України, але і для країн альянсу.

Зазначимо, що у Вашингтоні і Брюсселі знайшли спосіб, як обійти вето Будапешта, однак на Банковій ще думають, чи варто погоджуватися. Детальніше читайте в матеріалі Володимира Кравченка "Чи доведе язик до Брюсселя?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".