У Колумбійському університеті оголосили лауреатів Пулітцерівської премії

У Нью-Йорку оголосили лауреатів та фіналістів однієї з найпрестижніших нагород у галузі журналістики і літератури - Пулітцерівської премії. Премію присуджували в сотий раз з моменту першого вручення в травні 1917 року.

Нагороди були вручені в 21 номінації, переможці у 20 з них отримали грошову винагороду (10 тисяч доларів), переможець у останньої, самої престижної премії за служіння суспільству - золоту медаль.

У номінації "За служіння суспільству" приз отримало агентство Associated Press за розслідування про серйозні порушення під час поставок морепродуктів в американські супермаркети і ресторани.

За видатне розслідування були нагороджені журналісти Tampa Bay Times Леонора Лапетер Антон і Ентоні Комьер, а також Майкл Брага з Sarasota Herald-Tribune. Результат цілого року роботи, матеріал "Божевільні. Невидимі. У Небезпеці" розповідає про те, як скорочення бюджетних витрат перетворило психіатричні лікарні одного з найбагатших штатів США – Флориди – розсадники насильства.

За майстерність премію отримали журналісти Т. Крістіан Міллер з об'єднання ProPublica, що займається журналістськими розслідуваннями, і Кен Армстронг з журналістської організації The Marshall Project. Їх робота "Неймовірна історія зґвалтування" розкриває подробиці полювання на серійного ґвалтівника.

За краще розкриття національної теми нагороду отримали журналісти Washington Post за серію матеріалів про вбивства громадян поліцейськими в США.

За міжнародний репортаж була нагороджена Алісса Рубін з New York Times з історією про насильство й утиск жінок в Афганістані.

Премію за кращу новинну фотографію розділили фотографи Thomson Reuters і New York Times (Мауріціо Ліма, Сергій Пономарьов, Тайлер Хікс і Даніель Еттер) за висвітлення кризи біженців у Європі.

Найкращим художнім твором був визнаний "Співчуваючий" (The Sympathizer), дебютна робота Вьета Тана Нгуєна (Viet Thanh Nguyen). Роман, названий книгою року за версією New York Times Book Review, Wall Street Journal, Washington Post і багатьох інших видань, що розповідає про людину, в якому на тлі війни у В'єтнамі змагаються відданість комуністичній ідеї і вірність товаришам по армії.

Найкращою книгою з історії Сполучених Штатів стала "Стежки Кастера: життя на рубежі нової Америки" відомого біографа Тиджея Стайлса, вже отримав Пулітцерівську премію в 2010 році. "Стежки" розкривають особистість американського кавалериста XIX століття Джорджа Армстронга Кастера, який прославився своєю безстрашністю і байдужістю до втрат, і пропонує по-іншому поглянути на чоловіка, що стояв біля витоків нової епохи, але так і не зумів адаптуватися.

Приз за кращу біографію дістався журналісту New Yorker Вільяму Финнегану, відомому матеріалами про расизм і міжнародній політиці. Однак Пулітцерівську премію Фіннеган отримав за книгу "Дикі дні: життя серфера" (Barbarian Days: A Surfing Life) – "історію пригод, інтелектуальну автобіографію, соціальне оповідання, дорожнє кіно в літературі і незвичайне дослідження становлення майстра в суворому і малозрозумілою мистецтві".

Найкращим твором нехудожньої літератури була названа книга "Чорні прапори. Схід ІДІЛ" (Black Flags: The Rise of ISIS), автор Джобі Уоррік. Книга оповідає про те, як зачатки войовничого ісламізму, який ми сьогодні знаємо як "Ісламська держава", зародилися у йорданській в'язниці, а потім поширилися завдяки випадковій допомогою двох американських президентів.