Підтримати
Нещодавньою знахідкою археологів з університету Манчестера (University of Manchester) стали древні "зали мерців" - протяжні пагорби, виявлені на верхівці пагорбу Дорстоун, які датуються 4000-3600 роками до нашої ери, а це значить, що вони на тисячоліття старші за знаменитий Стоунхендж.
Археологи, які протягом місяця вели розкопки на місці таємничої пам'ятки неоліту, виявили кілька артефактів: кам'яні знаряддя праці та зброю, які, судячи з усього, були поховані разом із власниками під час давніх ритуалів.
Провідний автор дослідження археолог Джуліан Томас (Julian Thomas) назвав цю подію знахідкою усього життя.
"Це перше у своєму роді місце на території Великобританії, де зали живих перетворилися на зали мерців. Наші далекі предки провели ритуальне спалення будівлі, а потім засипали її землею, створивши величезний похоронний курган. Умисні спалення таких будівель мало місце в часи неоліту і проводилися, коли помирав глава сім'ї або комуни", - розповідає Томас про сенсаційну знахідку.
- Вчені: Стоунхендж виявився древнішим, ніж вважалося
Серед знахідок на території "зал мерців" були виявлені кам'яні головки сокири, ручний ніж і наконечники стріл, а також деякі примітивні матеріали, з яких виготовлені ці предмети. Вчені стверджують, що всі ці артефакти були принесені на це місце здалеку - за кілька сотень кілометрів від кургану. Це дуже велика відстань за мірками пізнього кам'яного віку, і тому не до кінця зрозуміло, навіщо нашим предкам знадобилися такі далекі подорожі.
Два похоронних кургани епохи неоліту були виявлені на пагорбі Дорстоун у графстві Херефордшир (фото University of Manchester).
Самі кургани належать до епохи раннього неоліту - періоду, коли стародавні кельтські племена бриттів стали утворювати невеликі комуни.
"В одній з похоронних камер кургану ми виявили зламаний наконечник стріли. Жертвою, полеглою від нього, був чоловік, останки якого не збереглися через підвищену кислотність грунту", - розповідає Томас.
Вчені були дуже здивовані збереженням первісної дерев'яної споруди - залів живих. Незважаючи на пожежу і час, збереглися деякі сполучні конструкції і ями для підтримуючих стовпів.
Довжина курганів становила 30 і 70 метрів, і на обох кінцях кожного пагорба розташовувалася основна похоронна камера. Пагорби були спочатку збудовані з землі, але пізніше були обкладені кам'яними пірамідами. Схоже каміння дослідники виявили в Чорних горах Уельсу.
Комп'ютерна модель побудови демонструє, якою вона була, коли вважалася "залою живих" (фото University of Manchester).
На меншому з курганів збереглися два отвори, в які встромляли дубові несучі колони. Вони підтримували дерев'яний дощатий майданчик, на якому були останки.
Унікальність споруди, за словами вчених, полягає в тому, що спочатку вона була призначена для живих, але потім її перетворили на місце поховання. Артефакти, знайдені на території зал мерців, були занесені туди вже в рамках ритуального поховання. Наприклад, якщо б ножі і стріли знадобилися людям у загробному житті, як вірили наші предки.
Збереження конструкції свідчить, насамперед, про те, що рівень теслярської справи був досить високим до моменту початку будівництва.
Кам'яний ніж був ритуально похований разом із власником (фото University of Manchester).
"Знайдені артефакти свідчать про те, що через тисячу років після перетворення зал на кургани це місце мало велике значення для людей, які жили за 350 кілометрів від цієї точки. За тих часів це величезна відстань, і якщо люди її долали, то будівля мала бути місцем паломництва. Ножі і наконечники стріл не були предметом торгівлі, але були поховані разом з колишніми власниками", - говорить співкерівник розкопок Кіт Рей (Keith Ray).
Археологічні роботи на місці унікальної споруди давнини продовжаться наступного року. Можливо, розкриються нові цікаві факти. !zn
Читайте також:
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google