У Австрії назріває стара загроза у новій обкладинці - The Guardian

У 2000 році праворадикальна "Австрійська партія свободи" Йорга Хайдера, отримавши 27% голосів на парламетських виборах, сформувала уряд разом з правоцентристською "Австрійською народною партією". Уряди по всій Європі і за її межами були шоковані і обурені.

ЄС наклав дипломатичні санкції. Європарламент заявив, що членство Австрії буде призупинене, якщо вона буде порушувати європейські принципи. Ізраїль відкликав свого посла. А видання New York Times закликало адміністрацію Білла Клінтона вчинити так само. Однак, коаліція "правих" у Відні змогла вижити і розпалася лише в 2005 році.

Сьогодні через 17 років після історії тієї першої коаліції "правих", може сформуватися нова така ж.

Про це пише The Guardian в редакційній статті, нагадуючи, що в неділю на парламентських виборах у Австрії "Народна партія" і "Партія свободи" виявилися найбільшими переможцями, здобувши 32% і 26% голосів відповідно.

Під час кампанії вони змагалися між собою у тому, хто більше атакує мігрантів, які прибувають через Балкани, а також лякали виборців загрозою, яку лідер "Народної партії" Себастьян Курц назвав "політичним ісламом". Таким чином, партії змогли збільшити свої частки голосів приблизно на 13%. Курц похвалився результатом, назвавши його мандатом на проведення змін. Новий альянс між "правими" силами, буде найбільш очевидним результатом, хоч і не єдиним.

Соціал-демократи, які в неділю здобули 27% голосів, почали переговори з "Партією свободи", намагаючись завадити Курцу. Тож відновлення центристської коаліції, яка правила Австрією з 2006 року, ще не можна відкидати.

Застереження, що "Партія свободи" стала недоторканним союзником для обох основних партій в Австрії, не помітні. Міжнародних закликів ставтися до австрійського уряду, в який буде входити ця політична сила, як до парії, теж не видно. Втім, є і причини для більш фаталістичних підходів.

Одна з них полягає в тому, що з 2008 року "Партія свободи" змінила свій фокус. Її лідер Ганс-Крістіан Штрахе спробував ослабити неонацистський імідж, зосередившись на ісламофобії, поширеній в регіонах Австрії. Інша причина - це перетворення Курцом "Народної партії" в носій його непристойно молодого популізму щодо низьких податків, який переформатував один із стовпів австрійського політичного корпоративізму. А третя - в хиткому перетині трьох проблем: безробіття, міграції і суспільстві, яке вважає себе фронтом захисту християнства від ісламу з часів турецької облоги 1683 року.

Як і в інших країнах Європи, політики в Австрії демонструють як певні національні особливості, так і більш широкі і притаманні континенту. Але австрійський рух в "правому" напрямку звучить немов ехо тенденцій в сусідній Угорщині. Він нагадує, що через два роки після міграційної кризи на Балканах проблема все ще підживлює лють і становить загрозу для основних партій. Новий уряд у Відні, яким би він не був, швидше за все, приєднається до голосів у Центральній, Східній і Південній Європі, які хочуть більш гострого національстичного підходу до проблеми.

Як повідомлялося, 15 жовтня в Австрії відбулися дострокові парламентські вибори. Одним з їх ініціаторів був новий лідер "Австрійської народної партії", міністр закордонних справ Себастіан Курц.

АНП і СДПА формують парламентську коаліцію. Однак Курц неодноразово виступав з критикою соціал-демократів та союзу консерваторів з ними. Він також критикував міграційну політику уряду і виступав за скорочення квот на прийом мігрантів.

Ставши канцлером, 31-річний Курц зможе стати наймолодшим головою уряду в Євросоюзі.