Трамп планував закрити посольство США у Туреччині - ЗМІ

Поділитися
Трамп планував закрити посольство США у Туреччині - ЗМІ Трамп ледь не добив остаточно і так не найкращі стосунки між країнами © state.gov
Втім, Трамп відмовився від свого наміру під впливом аргументів державного секретаря Майка Помпео.

Президент США Дональд Трамп у розпал загострення відносин з Туреччиною через Брансона планував відкликати американських дипломатів з країни і закрити там американське посольство, повідомляє ABC News із посиланням на власні джерела у Білому домі та Державному департаменті США.

За інформацією телеканалу, ситуація з американським громадянином пастором Брансоном, який потрапив за ґрати у Туреччині за звинуваченням у пособництві спробі перевороту у 2016 році, роздратувала Трампа настільки, що він серйозно замислювався про розрив дипломатичних відносин з Туреччиною - зокрема, він доручив розробити план закриття посольства США і всіх дипломатичних представництв в країні.

Оточення Трампа по-різному відреагувало на ініціативу президента - так, голова апарату Білого дому Джон Келлі запропонував вивезти з Туреччини тільки допоміжний дипломатичний персонал, тоді як радник з національної безпеки Джон Болтон виправдав свою репутацію "яструба" і повністю підтримав президента.

Втім, Трамп відмовився від свого наміру під впливом аргументів державного секретаря Майка Помпео - той пояснив президенту, що такий крок завдасть непоправного удару відносин США і Туреччини.

Тим часом в Анкарі спростували раніше поширену американськими виданнями інформацію про те, що звільнення Брансона стало предметом домовленості між США і Туреччиною, а також заяви президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, що побічно підтверджують це. Зокрема, він писав у Twitter, що Вашингтон "ретельно працює над справою Брансона".

Раніше цього ж дня турецький суд засудив Брансона, якому загрожувало до 15 років в'язниці, до трьох років позбавлення волі. Однак його звільнили в залі суду, зарахувавши за виконання вироку термін, який він провів у в'язниці під слідством.

Пастора звинувачували в тому, що він нібито пов'язаний із терористами з "Робітничої партії Курдистану" і якоюсь "терористичною організацією гюленистов", яка, за офіційною версією, стоїть за спробою військового перевороту в 2016 році.

Відносини між союзниками погіршилися після того, як Трамп і віце-президент США Майк Пенс почали вимагати від турецької влади звільнити американського пастора. Офіційна Анкара відмовила Вашингтону в задоволенні цієї вимоги. Повідомлялося, що турецька ліра дешевшає по відношенню до долара США на тлі стурбованості інвесторів через погіршення дипломатичних відносин. Через падіння курсу ліри до річного мінімуму знизилася вартість і євро.

15 серпня Туреччина в два рази збільшила мита на імпорт з США. Під відповідні дії Анкари потрапили легкові автомобілі, алкоголь і тютюн. Віце-президент Фуат Октай назвав дії США "атакою на турецьку економіку". Напередодні президент Реджеп Таїп Ердоган оголосив про бойкот iPhone та іншої електроніки з США.

13 серпня Financial Times писало, що економічна криза в Туреччині може поширитися на інші країни.

10 серпня президент США Дональд Трамп подвоїв мита для Труциина сталь і алюміній, які складуть тепер 20 і 50 відсотків відповідно. Ердоган у відповідь закликав громадян продати долари і золото, які вони зберігають під пошудкою і купити ліру.

Нагадаємо, 1 серпня Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох турецьких міністрів за їхню причетність до переслідування американського пастора Ендрю Брансона, затриманого у 2016 році. Санкції підготовлені за моделлю "акта Магнітського", який дозволяє керівництву США вводити обмеження щодо юридичних осіб, фізичних осіб (і їх активів), якщо вони пов'язані з корупцією або порушенням прав людини у будь-якій точці світу. Офіційна Анкара вже пообіцяла запровадити відповідні міри.

Перед цим президент Турції Реджеп Ердоган назвав тиск Трампа "психологічною війною" і звинуватив США в підтримці курдських збройних формувань, які Туреччина вважає "терористами".

Християнський пастор з євангельської церкви з Північної Кароліни вчора був звільнений з в'язниці 25 липня через півтора року після арешту. Його перевели під домашній арешт через "проблеми зі здоров'ям".

Цей кейс розпалював відносини між союзниками по НАТО.

Ердоган раніше пов'язував повернення Брансона в США з екстрадицією клірика Фетхуллаха Гюлена – голови організації FETO. Гюлен, який заперечує організацію спроби державного перевороту, живе в США. Туреччина неодноразово вимагала від США його екстрадиції, але так і не змогла домогтися цього.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі