Теракти в Парижі не викликали хвилю протестів в дусі "Je suis Charlie" - The Economist

На початку 2015 року, коли у Парижі від рук терористів загинули 17 людей, серед яких були працівники сатиричного журналу Charlie Hebdo, європейці спонтанно вийшли на демонстрації. Люди протестували проти нападу на фундаментальний принцип європейської цивілізації: свободу слова.

На континенті мільйони людей брали участь у протесті під гаслом "Je suis Charlie", ідентифікуючи себе із загиблими журналістами, які часто публікували карикатури на пророка Мухамеда.

Водночас багато хто виступав проти того, щоб у насильстві звинувачувати мусульман в цілому, не зважаючи на походження. В Німеччині Хьорст Зеехофер, голова партії баварської CSU, пов'язаної з правлячим "Християнсько-демократичними союзом", публічно заперечував зв'язок між тероризмом і імміграційною політикою. Він закликав рух Pegida, націлений проти мусульман, скасувати свої демонстрації, а німецьких політиків попросив "не шукати політичної вигоди з терактів".

Цього разу, після терактів у Парижі у п'ятницю, 13 листопада, відповідальність за які взяла на себе терористична організація "Ісламська держава", Зеехофер зайняв протилежну позицію. Про це сьогодні повідомляє видання The Economist.

Німецький політик заявив, що атаки джихадистів у столиці Франції показали, що Європа повинна "суворіше контролювати не лише зовнішні, а й національні кордони". На його думку, так можна "відновити закон і порядок в Європі". З ним погодився баварський міністр фінансів Маркус Зюдер: "Париж змінив усе", - сказав він додавши, що часи неконтрольованої імміграції закінчились.

За кілька годин після терактів у столиці Франції партія CSU скористалася ними, щоб похитнути політичні позиції канцлера Ангели Меркель і змусити її пригальмувати прийом біженців з Близького Сходу. Контраст у реакції на дві криваві події у Парижі разючий.

Після загибелі 129 людей у минулу п'ятницю європейські лідери висловлювати співчуття, а мешканці різних країн несли квіти і свічки під французькі посольства, щоб висловити солідарність. Але демонстрацій в дусі Je Suis Charlie не було, і настрої людей цього разу були неоднозначні.

У січні європейці знали чітко, з чим вони незгодні. Вбивство журналістів сатиричного журналу змушувало їх стати на бік захисту свободи слова, а розстріл людей у крамниці кошерних продуктів – на підтримку свободи віросповідання. Але новий теракт у Парижі не був очевидно націлений проти якогось із європейських ідеалів. Тож деякі європейці почали пов'язувати насильство з політикою, якої дотримувалися їхні лідери впродовж останніх півроку щодо напливу іммігрантів з Близького Сходу.

Видання звертає увагу, що терактом скористалися політики у Польщі, Чехії і Словаччині в якості аргументу, яким вони виправдали своє небажання приймати біженців, попри затверджений Євросоюзом квотний план. Європейські "праві" радикали також вкотре нагадали про свої вимоги обмежити наплив іммігрантів нібито саме через загрозу повторення кривавих подій у Парижі й у інших європейських містах.

В цей же час, у суботу європейські лідери і ті, хто вийшов на вулиці на знак солідарності з Францією, закликали не дозволити терористам налаштувати європейців один проти одного. Але на тлі того, як країни Європи одна за іншою відновлюють контроль за національними кордонами, стає важко підтримувати єдність.

13 листопада в результаті серії терактів в Парижі загинули 132 особи, ще близько 400 осіб постраждали.

Ісламісти влаштували бійню в концертному залі Betaclan, підірвали бомби на футбольному стадіоні, стріляли у відвідувачів кількох ресторанів. Біля стадіону Stad de France біля двох різних входів вибухнули смертники, також була підірвана бомба. Найбільш кривавим епізодом стала бійня на рок-концерті в клубі Bataclan, де четверо людей в чорному розстріляли близько ста осіб.

Відповідальність за теракти взяло на себе терористичне угрупування "Ісламська держава".

За даними французької влади, у серії терактів брали участь вісім злочинців. Шестеро смертників підірвали себе, ще один терорист був застрелений поліцією. Восьмого паризького терориста шукають в декількох країнах Європи.

Внаслідок терактів загинули громадяни 11 країн, ще дві країни заявили про своїх поранених. Українців серед жертв не було.