Ставлення росіян до військових авантюр Путіна можна змінити - WP

В демократичних країнах громадянська думка часто розглядається як стримуюючий фактор для обраних лідерів, який не дозволяє їм влаштовувати військові авантюри.

Цей принцип називають гіпотезою "демократичного миру". Він заснований на припущенні, що обидві сторони конфлікту добре поінформовані про можливу високу ціну конфлікту. Але в Росії цей принцип не працює. І для цього є причини.

Про це на сторінках Washington Post пишуть професор комунікації, політології і політики довкілля Університету Огайо Ерік Нісбет і професор політичних комунікацій Університету Уейна Елізабет Стойчефф.

"Росія - це зразкова жертва управління так званого електорального авторитаризму. Такі автократичні уряди утримують владу за допомогою створення ілюзії багатопартійних виборів і обмеження громадянських прав і свобод. Але цим автократіям все одно потрібно зважати на громадську думку, щоб зберігати свою легітимність", - пояснюють автори.

Вони додають, що автократичні режими, такі як в Росії, розуміють, що громадська думка і легітимність важливі для утримання влади. Тому вони намагаються контролювали те, яку інформацію отримують їхні громадяни. Режими встановлюють контроль над пресою і інтернетом.

"Такий вид маніпуляцій дуже добре простежується в нинішньому конфлікті Росії проти України. Приміром, російські ЗМІ окреслювали окупацію Криму, як необхідність Росії захистити етнічних росіян, які живуть в Україні. Вони стверджують, що цим росіянам загрожує переслідування з боку "маріонеток Заходу". Водночас, ЗМІ ігнорують усі можливі економічні, політичні, військові втрати, пов'язані з конфліктом. Таким чином, російський уряд перетворив на зброю пресу, зробивши її джерелом дезінформації вдома і закордоном", - зауважують автори.

Заміри громадської думки в Росії навіть відіграють важливішу роль, ніж в демократичних країнах. Оскільки вони відображають масштаби інформаційної бульбашки, створеної російським урядом.

Але вплив державних ЗМІ - це лише одна сторона медалі. Інша - це природні психологічні процеси, які називають "мотиваційним міркуванням".

"Коли ми дуже міцно притримуємось певних переконань, ми схильні ігнорувати чи уникати інформації, яка хоч якось протидіє цим переконанням", - йдеться в статті.

Для багатьох росіян проурядові чи націоналістичні переживання служать своєрідним розумовим бар'єром, який підвищує переконливість російських ЗМІ і посилює супротив до інших точок зору. Розуміючи існування такого бар'єру, автори статті провели експеримент, щоб з'ясувати, чи зміна інформаційного фону може змінити ставлення росіян до агресивної політики Кремля. Для участі в досліді у 2014 році були залучені понад 1300 російських інтернет-користувачів, яких поділили на дві групи, які споживали інформацію з різною конотацією.

Так дослідникам вдалося виявити, що роз'яснення ціни військової агресії Росії проти України зменшує підтримку росіян до агресивної політики президента Путіна, а також зменшує їхні націоналістичні сентименти.

Таким чином, можна сформулювати принамні дві стратегії для боротьби із зусиллями Кремля мобілізувати громадян за допомогою пропаганди і скорегувати переконання росіян.

Перший підхід передбачає поширення повідомлень, націлених на ствердження російської національної ідентичності, які будуть також супроводжуватися даними про втрати від агресивних вторгнень Росії у сусідні країни. Простіше кажучи, можна розгорнути в Росії націоналістичну кампанію на кшталт тієї, яку в США розгорув Дональд Трамп під гаслом "Зробимо Америку великою знову!". Американський мільярдер критикує політику закордонних інтервенцій і закликає використати всі ці ресурси вдома.

Друга стратегія - поширювати повідомлення, які б протистояли російській агресивній риториці і при цьому не були пов'язані з націоналістичними почуттями чи політичними переконаннями. Дослідження показали, що люди більше схильні змінити свою точку зору, якщо їхні фундаментальні переконання не піддають сумніву. Однак, цю стратегію дуже важко втілити, зважаючи на те, що російська пропаганда і уряд вписали агресивну політику Кремля в націоналістичну риторику. Тож уникнути протистояння проти російського агресивного націоналізму не вдасться.

Тим часом, Путін намагається зіграти на внутрішніх невдоволеннях у США. Як пише Financial Times, російський президент і його пропаганда намагаються переконати американців, що вибори в їхній країні - не чесні. За допомогою маніпуляцій інформацією і громадськими настроями Росія намагається похитнути американську модель демократії.

Нещодавно глава Пентагону порадив Кремлю не втручатися у вибори президента США. Ештон Картер також заявив, що США не шукають жодної конфронтації з Росією, однак готові захищати своїх союзників та принципи міжнародного права.