Список провалів Трампа зростає – The Observer

Серія невдач в Америці супроводжувалася однією з найменш улюблених речей Трампа – обов'язковою участю в саміті G20 на цих вихідних в Буенос-Айресі, де він не був єдиним об'єктом уваги. Особиста взаємодія з іншими національними лідерами, які вважають себе рівними йому, є проблематичною для нього, пише британська газета The Observer.

Трамп звик домінувати, бути на авансцені і привертати увагу оточуючих, поки інші слухняно слухають. В умовах прийняття рішень, співпраця і саме поняття мультилатералізму здаються йому інопланетними. Беручи участь у таких зустрічах, Трамп зазвичай виглядає і поводить себе так, ніби він хотів би опинитися в іншому місці, особливо на своєму полі для гольфу в Нью-Джерсі.

Деспотичний виконавчий стиль Трампа, ворожий до відкритої дискусії і такий, що кидає виклик, важко вплітається в демократичну систему, при якій будь-який президент має бути підзвітним виборцям і ЗМІ. Він також допускає, що Трамп завжди має бути правий. Багато американців, не в останню чергу його електорат переважно білих представників робітничого класу та селян, готові прийняти те, що Трамп не завжди говорить правду. Але вони не приймуть провал – а список провалів Трампа стає довшим.

Однією з основних передвиборних обіцянок Трампа було "зробити американські заводи знову великими". "Мій план – відновити виробництво в Сполучених Штатах", - заявив він. Минулого тижня найбільша американська автомобільна корпорація General Motors оголосила про скорочення 14 тисяч робочих місць, тим самим вносячи частку економічної реальності в ілюзорний світ Трампа. Рішення GM було пов'язано з кількома факторами. По-перше, виробництво автомобілів в Мексиці і на Далекому Сході дешевше, ніж у США. Другою причиною є те, що ринок трансформується з появою електромобілів і, в перспективі, безпілотних автомобілів. Тенденція спільного використання машин також негативно позначається на продажах. Сувора правда була ясна протягом багатьох років. Дні відносно високооплачуваних, безпечних, уніфікованих робочих місць в автомобільній промисловості США і виробництва в цілому пішли назавжди – і Трамп не повинен був удавати, що це не так.

Як і очікувалося, Трамп відмовився визнати, що він був неправий, замість цього звинувативши керівництво GM. Втім, цифри говорять самі за себе. Кількість робочих місць на американських заводах знизилася до 11,5 мільйонів після фінансової кризи 2008 року. Відтоді з'явилося лише 1,3 мільйона додаткових місць, з них – менше третини під час президентства Трампа. Те, що стосується автомобільної промисловості, відноситься також і до вугільної та сталевої. Обіцянка Трампа очолити національне "промислове відродження" була грубою брехнею. Все частіше його електорат розплачується за його марні обіцянки.

Цей тиждень також приніс погані новини щодо політики Трампа щодо запобігання падіння виробництва – його каральних мит і санкцій проти іноземних імпортерів. GM зазначила, що американські мита на сталь збільшують витрати компанії на $ 1 мільярд. Тисячі малих і середніх підприємств, фермерів і рітейлерів страждають від фінансових втрат у результаті підвищення мит.

Стихійна протидія економічним і фіскальним промахам Трампа (які включають в себе сумно відому податкову реформу 2017 року, вигідну тільки великому бізнесу) підкріплюється зростаючою політичною бурею. Минулого тижня стало відомо, що колишній адвокат президента США Майкл Коен брехав в Конгресі.

Якщо вірити Коену і безлічі інших свідків, які дали свідчення щодо розслідування спецпрокурора Мюллера, то Трамп та/або його сини, родичі та ділові партнери мали зв'язки з президентом Росії Володимиром Путіним під час виборчої кампанії 2016 року і, можливо, навіть після перемоги Трампа на виборах. Наразі встановлений факт того, що Росія намагалася вплинути на результати виборів на користь Трампа. Відповідно, виникає нагальне питання: чи є ці зв'язки з РФ політичною змовою? Чи вимагає зараз Путін розплату за свою приховану підтримку?

Кульмінацією поганого тижня для американського президента стала атака РФ у Керченській протоці. Інцидент викликав міжнародне засудження, однак сам Трамп не поспішав критикувати Путіна. Пізніше він неохоче скасував заплановану зустріч з російським президентом на полях саміту "Великої двадцятки". І знову виборцям довелося задатися питанням, чому Трамп видається таким боязким щодо свого заклятого ворога.

Будь то його убогі спроби захистити саудівського кронпринца Мухаммеда бін Салмана, обвинуваченого у вбивстві журналіста Джамаля Хашоггі, або його відкрита "любов" до безжалісного північнокорейського диктатора Кім Чен Ину, або його безсоромне схиляння перед Путіним, руйнує його адміністрацію.

Трамп є сумною протилежністю гідного колишнього президента Джорджу Бушу-старшому, який помер в ці вихідні. Буш-старший не був ідеальним, але він розумів, що насправді означає робити Америку великою.

Раніше Трамп пообіцяв Кім Чен Ину виконати усі бажання в обмін на денуклеаризацію Корейського півострова.