Санкції завдають Росії більшого болю, ніж здається - American Interest

Після тривалих дебатів новий пакет санкцій проти Росії, запропонований Конгресом у спеціальному законі, був затверджений.

Він розширив тиск на різні сектори російської економіки, а головне зробив їхнє сксування дуже складним. Накільки ж болючі ці санкції для Москви? Значно болючіші, ніж комусь може здатися.

Про це на сторінках American Interest пише економіст і колишній міністр енергетики Росії Володимир Мілов, який нагадуює про поширену думку, що російська рецесія, яка триває з 2014 року і до нині, була спричинена обвалом цін на нафту. І західні санкції зіграли дуже не велику роль.

"Ця теорія така ж помилкова, як і середньовічна космологія. Очі говорять нам, що Сонце обертається навколо Землі, а тому здається, що так воно і є. Те ж саме і у випадку з Росією. Всі знають, що вона дуже залежить від нафти. І коли ціни на нафту обвалилися, всі вирішили, що головна причина російських економічних бід - це дешевий барель. Теорія про те, що західні санкції нібито "неважливі" - це сентимент, який намагається роздути хор російськох пропаганди, російські симпатики на Заході і всі види "корисних ідіотів", до яких входять і деякі поважні економісти, які сфокусувалися на дослідженні цін на нафту і відкидають все інше", - пише колишній російський міністр.

Він додає, що таке пояснення не витримує здорової перевірки цифр. Перш за все, Росія ніколи не скорочує свій бюджет. Ціни на нафту падали і в 2008 році, і в 2014-2015-му. При цьому в часи російсько-грузинської війни обвал був більшим. Однак, якщо в 2008 році російський рубль постраждав від обвалу на нафту лише трохи, зараз він втратив більше половини свої вартості і лишається пригніченою валютою. Дехто каже, що у 2008-2009 роках Російський Центральний банк масово витрачав свої валютні запаси, намагаючись утримати рубль на плаву. Але, знову ж таки, цифри свідчать про інше. Центробанк витратив приблизно однакові суми під час обох обвалів цін на нафту: 186 мільядрів доларів у 2008-2009 роках і 154 мільярди доларів у 2014-2015 роках.

А значить щось ще повинно було відбутися окрім обвалу цін на нафту. І відповідь очевидна: західні економічні санкції і міжнародна кредитна блокада, з якою Росія має справу з 2014 року, взяли своє.

Аналітики часто недооцінюють один фактор при оцінці російських фінансів: російський бізнес акумулював величезні зовнішні корпоративні борги за період з 2009 до 2014 року. Російські компанії і банки брали кредити, мов скажені. Лише за 4 роки вони подвоїли свої борги. Якщо в липні 2010 року вони складали 357 мільярдів доларів, то вже у липні 2014-го російські компанії були винні 660 мільярдів. Більшість з цих боргів були короткостроковими. Коли відносини із Заходом були хорошими, рефінансування не було проблемою. Але під тиском санкцій це стало неможливо, що стало ударом для російської економіки.

Нагадаємо, 2 серпня президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії, Північної Кореї та Ірану.

Детальніше про посилення режиму американських санкцій проти Росії читайте у статті Олексія Їжака "Козирні санкції і бубновий інтерес" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".