Розмови про армію ЄС лише показали військову слабкість країн-учасниць – The Economist

Ідея створення спільної армії Європи така ж стара, як і мрія про європейську єдність. Після створення Європейської спільноти з вугілля і сталі, з якої почався Євросоюз, шість країн-засновниць в 1952 році домовилися про створення міждержавних європейських збройних сил.

Але цей задум був потоплений французьким парламентом. Після цього країни зосередилися на економічній інтеграції. Тепер, коли у ЄС виникли труднощі, а Великобританія вирішила вийти з союзу, ідея про військо знову вийшла на передній план.

Про це пише The Economist, додаючи, що одні говорять про формування Європейського оборонного союзу. Інші ж трясуть шенгенським паспортом і пропонують доповнити Шенгенську зону ще й оборонним аспектом. Єврократи хочуть показати, життя в ЄС після Brexit триває. Вони навіть запевняють, що коли Лондон остаточно вийде з об'єднання, зникне і найбільша перешкода для військової інтеграції. Франція, яка стане найбільшою військовою силою після Brexit, бачить в цьому шанс відібрати у Німеччини лідерство в європейському проекті.

"Небезпека не в тому, що таке велике обговорення ставить під загрозу НАТО, чого дехто боїться, а в тому, що воно ні до чого не приведе і лише покаже європейську слабкість. А це посилить дві найбільші загрози для європейської безпеки: провокації з боку зухвалої Росії і відхід роздратованої Америки", - йдеться в статті.

У європейців є багато причин для пожвавлення своїх дій. Росія стає все більшою загрозою, а трансатлантичний альянс застарів. Американський ізоляціонізм, який може втілитися в разі перемоги Дональда Трампа на виборах, може розколоти НАТО. Гіларі Клінтон теж хотіла б, щоб європейці більше старалися. Зрештою, чому США з меншою кількістю населення і скромнішою економікою, ніж у ЄС, повинна дбати про європейську безпеку.

Лише чотири з 25 європейських союзників, а саме Британія, Естонія, Греція і Польща, виконують мінімальну вимогу витрачати 2% ВВП на оборону. І європейці витрачають більшість своїх грошей на безглузді "іграшкові армії, флот і повітряні сили". Будь-яка серйозна європейська оборонна політика повинна починатися з розмови про те, що європейці повинні більше витрачати. Вони повинні ділитися критично важливим обладнанням. Всю оборонну роботу не повинні виконувати лише Британія і Франція, як це було під час кампанії у Лівії в 2011 році.

ЄС може набути додаткової цінності. З більшістю сучасних загроз: від тероризму до енергетичного шантажу, - краще боротися через цивільні органи. ЄС може краще впоратися з цим, ніж НАТО. В Афганістані, Іраку і інших місяцях, генерали зрозуміли, що солдати не можуть силою добитися відновлення зруйнованих країн. Знадобляться цінні поради у питанні відбудови держави, які ЄС може запропонувати. Європейське об'єднання також може стати сходинкою для нейтральних скандинавських країн. Так вони можуть взяти більшу участь у обороні Балтії зараз, а пізніше вступити в НАТО.

Єврокомісія повинна виділити гроші на оборонні дослідження. Як і у випадку за моніторингом рівнів дефіциту в національних бюджетах, вона також може змусити країни витрачати на оборону.

Ризик в тому, що, прагнучи отримати швидкий результат, європейські лідери можуть добитися лише символічної військової інтеграції, а не змістовної. Одна з помилок – це бажання створити окремі штаб-квартири для військових операцій ЄС. Це марна трата часу і коштів: НАТО і країни ЄС вже мають достатньо різних штаб-квартир. До того ж, Британія погрожує заблокувати цей процес в той час, як домовляється з союзом про нові економічні відносини. При цьому, Брюсселю все одно буде потрібна військова співпраця з Лондоном. Військові амбіції ЄС не повинні замінити НАТО. Альянс все одно матиме перевагу з армією США в складі.

Франко-німецькі бюрократи даремно говорять про "стратегічну автономію". Тому що ніщо не буде таким "автономним", як армії, які не можуть рухатися, битися чи навіть побачити ворога без американської допомоги. Європейцям потрібні транспорті літаки, гелікоптери, безпілотники, супутники, польові шпиталі тощо. Не важливо, чи все це з'явиться в рамках ЄС чи НАТО. Збройні сили – національні. Чим сильнішими вони будуть, тим міцнішим буде як політичний, так і військовий блок.

В цей же час, прем'єр Чехії вважає створення армії ЄС життєво необхідним. Він підкреслив, що насильство в Німеччині і теракт в французькій Ніці чітко продемонстрували, що потрібно бути готовим до усіх можливих загроз. Однак фундаментальна проблема, яку належить вирішити в цьому питанні, - це рамки співпраці НАТО і ЄС.

Обговорення можливості створення спільних збройних сил європейського об'єднання почалися ще минулого року, однак не через напади терористів, а через агресію Росії проти України. Зокрема, Єврокомісія запевняла, що підтримує створення єдиної армії ЄС. У відомстві зауважили, що єдина європейська армія "дасть чіткий сигнал Росії" до розуміння того, що ЄС як організація серйозно ставиться до відстоювання цінностей Євросоюзу.