Росія шукає якийсь аналог "Гельсінського заключного акту 2.0" - думка

Сьогодні Росія явно шукає якийсь аналог "Гельсінського заключного акта 2.0", але крім бажань Росії, для подібного немає підстав.

Про це пише в своїй статті для ZN.UA Володимир Горбулін.

На його думку, найменше їх з урахуванням ситуації в російській економіці - її стан і довгострокові тренди розвитку слід враховувати більш уважно.

"Сьогодні капіталізація всього ринку акцій менша, ніж в Amazon. На тлі санкцій продовжує падати частка російського ВВП у загальносвітовому балансі - до 2020 року очікується, що вона становитиме 2,6%. Із втратою ж економічної та фінансової значимості у світовому масштабі в Росії залишається єдина можливість - грізно "брязкати зброєю", - йдеться в статті.

Як зазначає Горбулін, це призводить і до падіння прямих інвестицій в Росію - у 2015 році на тлі загальносвітового зростання в Росії цей показник скоротився на 92%.

"Мінекономрозвитку РФ констатує, що реальні доходи росіян вийдуть на рівень 2013 року тільки в 2021 році. І ці оцінки ще оптимістичні", - йдеться в статті.

"На все це накладаються постійне збільшення витрат на весь сектор безпеки, а також розширення бази соціальних виплат. Останнє російська влада намагається хоч якось компенсувати заморожуванням виплат, затримками пенсій та іншими заходами, але навряд чи це сильно допоможе - у стратегічній перспективі Росія (утім, у нас ці проблеми схожі) це "старіюча країна" - пише Горбулін.

Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі, також відомий як Гельсінський заключний акт, Гельсінські угоди або Гельсінкська декларація - документ, підписаний главами 35 держав у столиці Фінляндії Гельсінкі 30 липня - 1 серпня 1975 року. Нараду було скликано за пропозицією (1965) соціалістичних держав-учасників Варшавського договору.

Міждержавні домовленості, згруповані в кілька розділів:

- у міжнародно-правовій сфері: закріплення політичних і територіальних підсумків Другої світової війни, виклад принципів взаємовідносин між державами-учасниками, в тому числі принципу непорушності кордонів; територіальна цілісність держав; невтручання у внутрішні справи іноземних держав;

- у військово-політичній сфері: узгодження заходів зміцнення довіри у військовій області (попередні повідомлення про військових навчаннях і великих пересування військ, присутність спостерігачів на військових навчаннях); мирне врегулювання спорів;

- в економічній сфері: узгодження основних сфер співробітництва в галузі економіки, науки, техніки і захисту навколишнього середовища;

- у гуманітарній сфері: узгодження зобов'язань з питань прав людини і основних свобод, в тому числі свободи пересування, контактів, інформації, культури і освіти, право на працю, право на освіту і медичне обслуговування; рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею, визначати свій внутрішній і зовнішній політичний статус.

Детальніше про ситуацію в Росії читайте в статті Володимира Горбуліна "Точка біфуркації" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".