Росія не уникне трибуналу щодо MH17, навіть якщо накладе вето в Радбезі ООН

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Росія не уникне трибуналу щодо MH17, навіть якщо накладе вето в Радбезі ООН Росія в будь-якому випадку відповість за збитий Боїнг
Крім класичних трибуналів були ще і "гібридні", тому політична розплата за збитий літак для РФ прийде дуже скоро, впевнений Володимир Кравченко.

У разі застосування Росією права вето для блокування створення Міжнародного трибуналу з розслідування справи про збитий "Боїнг" в Україні в Раді безпеки ООН у представників п'яти країн - Малайзії, України, Нідерландів, Бельгії та Австралії, які виступили з цією пропозицією, є інші варіанти для проведення трибуналу.

Про це у статті на DT.UA пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко.

Автор нагадує, що історія різних міжнародних судових інстанцій демонструє: крім класичних трибуналів по колишній Югославії та Руанді були ще і "гібридні" трибунали, створені на основі угод ООН і конкретної держави.

Наприклад, у 2007 р. ООН і Ліваном спільно було створено Спеціальний трибунал для встановлення винних у вбивстві колишнього ліванського прем'єр-міністра Рафіка Харірі і притягнення їх до кримінальної відповідальності.

У 2003 р. був заснований Надзвичайний трибунал Камбоджі: заснований за підтримки ООН, він вів обвинувальні справи стосовно чотирьох найбільш високопоставлених керівників "червоних кхмерів". У 2002 р. з'явився Спеціальний суд по Сьєрра-Леоне: він був створений спільно урядом цієї західноафриканської країни і ООН для переслідування в судовому порядку осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права і національного законодавства.

Кравченко зазначає, що ці та інші міжнародні суди мають безліч особливостей. Як відрізняються між собою і авіакатастрофи. Наприклад, коли в 1988 р. американським ракетним крейсером Vincennes був збитий над Перською затокою іранський пасажирський літак A300B2-203 авіакомпанії Iran Air, Іран подав позов до США в Міжнародний суд ООН з вимогою компенсації збитку і визнання Сполучених Штатів винними в порушенні конвенцій щодо міжнародних повітряних перевезень. У 1996 р. між Вашингтоном і Тегераном було підписано мирову угоду, після чого справу було припинено.

Але історія зі збитим іранським авіалайнером не може служити прикладом. Як зазначають юристи, там були інші обставини. Зокрема, було зрозуміло, хто збивав пасажирський літак. На відміну від ситуації з рейсом MH17, де треба знайти винних і довести їхгю провину. Суд же, на відміну від міжнародного трибуналу, не має слідчих функцій.

Читайте також: Прем'єр Австралії: Нове відео по Боїнгу підтверджує звірячі наміри бойовиків

Президент комітету Ради Європи щодо запобігання тортурам і нелюдського поводження Гнатовський Микола звернув увагу DT.UA на два прецеденти - Спеціальний трибунал по Лівану, а також на процес у "справі Локербі".

"Спеціальний трибунал по Лівану цікавий тим, що розглядає терористичний акт: на думку більшості юристів, теракти - це сфера національного кримінального права, а не міжнародного. Крім того, це був "гібридний" трибунал: Рада Безпеки ООН затвердила угоду між ООН і Ліваном. Для Києва цей прецедент цікавий ще й тим, що за вбивством Рафіка Харірі стояли спецслужби Сирії", - підкреслює автор статті.

Що стосується процесу по "справі Локербі", то для України та інших країн, зацікавлених у неупередженому розслідуванні, цей прецедент важливий, оскільки мова йде про літак.

Нагадаємо, що 21 грудня 1988 р. над шотландським містом Локербі з допомогою вибухівки семтекс був підірваний Boeing-747-121 авіакомпанії Pan American. Загинуло 270 осіб.

Слідство встановило, що бомбу заклали два лівійці, співробітники спецслужб Лівійської Джамахірії. Після відмови Муамара Каддафі видати підозрюваних РБ ООН ввела санкції проти Лівії. У 1999 р. лідер Джамахірії погодився видати співгромадян за умови, що суд відбудеться на нейтральній території. У результаті суд проходив у Нідерландах, на території колишньої американської військової бази Camp Zeist, але діяв за шотландським законами, тобто в рамках національної юрисдикції.

"У ситуації, коли розслідування трагедії рейсу MH17 обов'язково повинно призвести до судового розгляду, Росія буде всіляко гальмувати ідею "гібридного" трибуналу (створення якого вона також може заблокувати) і підштовхувати країни до варіанту "національний суд на нейтральній території". Кремлю це більш вигідно, оскільки дає російської дипломатії більше можливостей для того, щоб ставити під сумнів легітимність національного суду у справі за MH17 і дискредитувати його результати. <...> Але для Росії політична розплата прийде не через роки будь-якого із судів, а після публікації офіційного звіту DSB, де буде чітко сказано про місце пуску ракети", - резюмує автор статті.

Детальніше про перспективи створення Міжнародного кримінального трибуналу щодо збитого Boeing-777 Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 Амстердам-Куала-Лумпур, читайте в статті Володимира Кравченка "Попіл Клааса стукає в моє серце" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі