Путіну потрібні війни в якості спектаклю про "велич" Росії – The Economist

Головний російський пропагандист Дмитро Кисельов старався з усіх сил, розповідаючи про нові "перемоги" Росії. Перемир'я в Сирії 27 лютого він проголосив "однозначною російською перемогою", яка змусила США і РФ – "дві суперсили" - взяти на себе відповідальність за найбільшу кризу світу.

Кисельов запевняв, що "Америці довелося забути про свої вибіркові підходи" через страх перед російською військовою потужністю, ефективними пілотами і ядерними ракетами. Слова пропагандиста стали музикою для вух пенсіонерки з Курська Лариси Кирилової. Так, держава більше не збільшує її пенсію, поки ціни на продукти зростають. Її донька втратила роботу, це теж правда. Але зате Росія "знову стала суперсилою".

"Звісно, стало скрутно, але ж ми оточені ворогами і переживемо цю кризу", - сказала вона журналістам The Economist.

Видання нагадує, що 13 березня, коли президент Володимир Путін оголосив про виведення військ з Сирії, Кисельов оголосив це ознакою "перемоги добра над злом", досягти якої нібито допомогли російські бомби. А сам російський президент заявив, що місія його країни в Сирії "виконана", оскільки режим Башара Асада не був повалений. Насправді ж, як пише The Economist, очевидно, що "місія", про яку говорить Путін, полягала не лише в цьому.

Він хотів показати Вашингтону, до Росія все ж таки "світова держава" і її участь необхідна у вирішенні світових проблем. Тож ізолювати її, щоб покарати за війну проти України, не вийде. Тим часом, президент США Барак Обама заявив в інтерв'ю The Atlantic, що "реальна політика" нічого спільного з діями Путіна, який вдається до насильства, тому що "реальна політика – це коли ти отримуєш те, що хочеш, без насильства".

Однак для Путіна якраз насильство і є самоціль, оскільки криваві картинки переконують таких росіян, як пенсіонерка Кірілова в тому, що Росія знову стала важливим світовим гравцем. Головне, щоб по телевізору стверджували це на тлі кривавих картинок.

Путін здобув широку підтримку росіян впродовж своїй перших двох президентських термінів з 2000 до 2008 року, обіцяючи політичну стабільність і економічне зростання. А от під час третього свого періоду правління він більше не зміг гарантувати росіянам ні перше, ні друге. Економіка Росії скоротилася на 4% в минулому році. А реальні доходи громадян падають з 2013 року. Тож заради своєї легітимізації впродовж третього терміну Путін почав грати роль "президента воєнних часів", в чому йому дуже допомагають такі пропагандисти, як Кисельов.

Також потрібно переконати росіян, що Америка – це джерело усіх бід, якому треба чинити опір. А Росію треба зобразити в дусі ери сталінізму: нічим не обмеженою країною, яка водночас перебуває в облозі.

Компартія СРСР у свій час наполягала, що без її участі не може бути ухвалене жодне рішення у світі. Путіну сьогодні бракує військової і економічної потужності. Але він все одно хоче повернути часи Ялтинської і Потсдамської угод, коли США, СРСР і Великобританія поділили Європу на західну і радянську сфери впливу. І росіяни теж цього хочуть. Згідно з опитуваннями, з початку 90-х років їй хвилювала політична впливовість своєї країни навіть більше, ніж економічний добробут, соціальна справедливість і боротьба проти корупції. В 1996 році 36% росіян пишалися значенням своєї країни у світі, а минулого року цей показник зріс до 68%. Також за цей час зросла кількість тих, хто пишається російською армією – з 40% до 85%.

Експерт "Левада-Центру" Лев Гудков пояснює, що національна гордість росіян нерозривно пов'язана з антиамериканськими настроями.

"Російська ідентичність має негативний характер: люди об'єднуються лише перед лицем зовнішньої загрози", - пояснив він.

Не бажаючи і не маючи змоги впливати на російських політиків, росіяни легко скеровують свою лють на Америку і Захід. При цьому, за словами Гудкова, вони схильні проектувати недоліки своєї країни на США, зокрема цинізм, неповагу до прав людини, жадібність і корумпованість. Це дозволяє росіянам виправдовувати власні помилки і вважати себе жертвою. 80% росіян вважають, що саме Захід ставиться до їхньої країни вороже, а не навпаки. Кремль зображує окупацію Криму і бомбардування Сирії як захист. Пропаганда переконує, що нібито США влаштували революцію в Україні, щоб налаштувати її проти Росії.

Нещодавно експерти Atlantic Council писали, що за допомогою військових авантюр Путін намагається приховати слабкість Росії. Але він не може приховувати очевидне: глибокої економічної рецесії, поглиблення корупції, соціальної кризи та безперспективності поточного зовнішньополітичного курсу РФ.

Раніше колишній посол США в Україні Стівен Пайфер написав у своїй статті для Newsweek, що російські ядерні бомбардувальники і субмарини намагаються тільки змусити Захід нервувати, а Путін "легковажно" брязкає перед Заходом ядерною зброєю.

У виданні Guardian, в свою чергу, відзначили, що Росія хоче фундаментально змінити порядок в Європі і отримати офіційне право голосу в питанні вирішенні питань політики і безпеки континенту. І поки Росія не отримає це право, "на континенті не буде стабільності