Путін може буквально зрозуміти слова Трампа про відмову від захисту Балтії - WSJ

Республіканці роками застерігали про небезпечні наслідки американського глобального відступу в часи президенства Барака Обами, а події від Франції до України і від Сирії до Південно-китайського моря доводять, що вони мали рацію. Тож дуже шкода, що цей урок нічого не вчить Дональда Трампа і його радників, деякі з яких могли б постаратися краще.

Про це в редакційній статті пише Wall Street Journal, нагадуючи, як головний кандидат від Республіканської партіії на виборах президента США Дональд Трамп минулого тижня засумнівався, що його країна повинна захищати союзників по НАТО в Балтії від нападу Росії.

Мільярдер в інтерв'ю New York Times увімкнув свою улюблену "платівку" про те, що багато країн НАТО "не платять" належні суми на оборону, і забути про ці рахунки не можна. Це був би хороший аргумент, якби його метою було змусити союзників в Європі витрачати більше на оборону.

"Але Трамп, схоже, мав на увазі, що кожна країна, яка не витрачає 2% ВВП на армію, буде позбавлена безпекових гарантій НАТО. Це фактично запрошення для Володимира Путіна вторгнутися в будь-яку країну альянсу, яка не задовольняє цю вимогу, наприклад в Литву і Латвію", - йдеться в статті.

Видання зауважує, що це не гіпербола. В другій половині 1930=х років антивоєнним гаслом французьких "лівих" було: "Навіщо помирати за Гданськ?". В ті часи тиран Адольф Гітлер вимагав передати це портове місто його рейху. Це дало нацистам зрозуміти, що демократи не будуть захищати своїх союзників у Чехословаччині і Польщі.

В часи Холодної війни в січні 1950 року тогочасний Держсекретар Дін Ачесон під час промови заявив, що збирається виключити Південну Корею з американського "оборонного периметру" в Азії. КНДР напала на Південну Корею в червні того ж року.

Вірогідно, що Трамп не вивчив ці історичні уроки. Але ігнорування їх не можна пробачити історику Нету Гінгричу, який взявся захищати одіозні заяви мільярдера про оборону. Він звинувитив країни, які не витрачають достатньо на оборону, у тому, що саме вони стали "джерелом слабкості" НАТО, а не небажання Америки прийти їм на порятунок.

"Не думаю, що я б став ризикувати розв'язанням ядерної війни за місце десь у передмісті Санкт-Петербуга", - сказав він, маючи на увазі Естонію.

Видання зауважує, що історику, який в разі перемоги Трампа на виборах може стати новим Держсекретарем США, варто було б знати, що Естонія якраз виконує свої зобов'язання щодо витрат на оборону. Також йому варто було б пам'ятати, що і президент Джон Кенеді, і президент Рональд Рейган були готови ризикнути ядерною війною заради Західного Берліну, який також можна було б описати як "передмістя" Східної Німеччини.

Той факт, що США були готові взяти на себе великі ризики заради маленьких і далеких союзників, забезпечив єдність НАТО в часи Холодної війни. І ця рішуча публічна прихильність допомогла зберегти і зробити Західний Берлін форпостом свободи напротивагу своєму тоталітарному сусіду. Нічого дивного в тому, що Варшавський договір припинив своє існування в Берліні.

Не виключено, що своєю балаканиною Трамп намагається виторгувати вигіднішу угоду для США, приміром ввести "протекціоністські тарифи" чи щось на зразок того. Але існує великий ризик, що Путін зрозуміє його слова як буквальну пропозицію.

Раніше Gazeta Wyborcza писала, що у Путіна теж є причини боятися Трампа. Трамп в якості президента міг би піти на поступки Росії, Китаю, але також міг би і вдатися до конфронтації чи навіть війни. Божевільний з ядерними боєголовками під рукою, який вірить, що може розв'язати будь-яку міжнародну проблему, став би кошмаром.

Тим часом, Жанна Нємцова на сторінках Politico писала, що Росія розраховує, що Трамп розв'яже їй руки в Україні і Сирії. Москву цікавить, чи республіканець дозволить їй розширити сферу впливу в Європі.

Раніше видання New York Times писало, що Трамп здається одержимим Путіним і Росією. Він оточив себе проросійськими політиками і не раз обіцяв, що "домовиться" з російським президентом.