Протести в Росії віщують початок нової ери політичного активізму - The Economist

Ніхто в Росії і за межами не помітив насування шторму. Здавалося, уряд встановив повний контроль над політичним життям, маргіналізувавши опозицію за допомогою націоналістичних авантюр в Україні і Сирії.

Рейтинг Путіна підскочив до 80%, а коли Дональд Трамп переміг на виборах в США, у Кремлі оголосили про кінець загрози з боку глобального лібералізму. І от рівно на 17-ту річницю приходу Володимира Путіна до влади десятки тисяч росіян вийшли на вулиці в 100 містах по всій Росії, організувавши найбільший протест з 2012 року.

Про це сьогодні пише The Economist. Видання зауважує, що цьогоріні акції громадського невдоволення більш тривожні для Кремля, ніж ті, які відбулися після виборів у 2012 році. Тоді невдоволені фальсифікаціями росіяни здебільшого протестували лише в Москві і Санкт-Петербурзі, без конкретного лідера. Освічені міські учасники акцій вважали це ознакою політичної зрілості. Але цього разу і демографія, і географія були більш широкими.

Протести відбулися в індустріальних центрах, такий як Нижній Тагіл і Челябінськ, а також у бідніших містах, таких як Нижній Новгород. До того ж, опозиціонер Олексій Навальний був очевидним лідером руху.

Натовп також показав зміну поколінь. Якщо в 2012 році ядро демонстрацій складав середній клас, то цього разу воно було наповнене підлітками і росіянами, яким близько 20 років, які не пам'ятають свою країну до Путіна.

"Враховуючи різноманітність демонстрантів, Кремль не може зобразити їх як розбещених міських хіпстерів чи "блакитних комірців", як він це зробив 5 років тому. І на відміну від тодішніх учасників протестів, яким було за 30, нинішнім більш молодим людям в натовпі немає, що втрачати", - йдеться в статті.

Патріотична хвиля після військових авантюр Путіна в Україні почала зменшуватися. Як зауважив експерт "Левада Центру" Денис Волков, анексія Криму "втратила своє значення". У Кремля, який 5 років тому успішно придушив наповпи на вулицях, цього разу було значно менше інструментів у розпорядженні. Жорстоке побиття і арешти підлітків могло б призвести до того, що їхні батьки теж вийдуть протестувати. Та й головна ідеологічна зброя Кремля - страх перед поверненням хаосу 90-х, не діє на покоління, яке не пам'ятає тих років.

Ще один улюблений "аргумент" Москви - відновлення "величі" Росії. Але молоді це не цікаво. Група дослідників з Російської президентської академії, які досліджували радянську молодь, зауважувала, що у неї не було страху перед владою, як у їхніх батьків. І вони більше були прихильні до універсальних цінностей, таких як чесність і гідність.

"Скопійованих у СРСР механізмів цинізму і подвійних стандартів немає у молодих росіян. Вони вважають російську нинішню еліту фінансово і морально корумпованою, а просте гасло Навального "Не бреши і не кради" - привабливим", - йдеться в статті.

Кремль використовує телебачення як інструмент для маніпуляції громадською думкою. Але на молодь він не діє, тому що вона черпає інформацію з інтернету. Сила методу використання телебачення в тому, що Кремль змушує росіян бути пасивними спостерігачами, які приймають наративи, вигадані урядом. Згідно з даними "Левада Центру", більшість росіян вважають, що від них "нічого не залежить". Молоде покоління думає інакше.

"Я повинен використовувати мої громадянські права, якщо я не хочу прожити життя, нарікаючи на країну, в якій народився. Не правильно говорити, що від нас нічого не залежить. Звісно ж залежить", - сказав 20-річний студент, який брав участь у протестах в Москві.

У неділю, 26 березня, в Москві, Санкт-Петербурзі та інших російських містах почалися акції протесту проти корупції. Приводом для виступу стало розслідування "Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального про розкішне життя прем'єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.

Через 20 хвилин після початку акції протесту в Москві був затриманий російський опозиціонер Олексій Навальний.

Детальніше про протести в Москві та інших російських містах читайте в матеріалі: "Антикорупційні протести в Росії: головне".