Помер відомий російський письменник Володимир Войнович

Відомий радянський і російський сатиричний письменник Володимир Войнович помер на 86-му році життя від серцевого нападу, передають росЗМІ із посиланнями російських письменників-дисидентів Віктора Давидова та Віктора Шендеровича; про смерть письменника також згадали BBC News, Deutsche Welle та Вікіпедія. Пізніше було отримане офіційне підтверждення смерті письменника від його родини.

Письменник відомий своєю іронічною антиутопією "Москва 2042", а також трилогією про солдата Івана Чонкина, яка здобула йому всесвітню славу і стійку репутацію антирадянщика. Також популярність здобули його твори "Шапка" (за ним було знято однойменний фільм), "Два товариша" (також екранізовано у 2000 році), "Портрет на тлі міфу" - книга, присвячена Олександру Солженіцину і сформованих навколо нього міфів (2002), "Претендент на престол","Переміщена особа", "Монументальна пропаганда". Роман "Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна" був екранізований двічі: у вигляді фільму у 1994 році і у вигляді серіалу у 2007-м.

Володимир Войнович народився 26 вересня 1932 року у Сталінабаді (нині Душанбе) у родині журналіста, відповідального секретаря республіканської газети "Комуніст Таджикистану" і редактора обласної газети "Робочий Ходжента" Миколи Павловича Войновича. У 1936 році батько був репресований, після звільнений у 1941 році, потрапив на фронт, пройшов всю війну, залишився інвалідом.

У 1951 році в 17 років Володимир Войнович був призваний на службу в армію, спочатку служив у Джанкої, потім до 1955 року в авіації в Польщі (в Хойне і Шпротаве). Під час військової служби писав вірші для армійської газети. На початку серпня 1956 року приїхав до Москви, двічі вступав в Літінститут, провчився півтора року на історичному факультеті Педагогічного інституту імені М.До.Крупської (1957-1959), їздив на цілину в Казахстан, де написав свої перші прозові твори (1958).

У 1960 році влаштувався редактором на радіо. Написана невдовзі на його вірші пісня "Чотирнадцять хвилин до старту" стала улюбленою піснею радянських космонавтів і фактично їх гімном. Після того як пісню процитував зустрічав космонавтів Хрущов, вона здобула всесоюзну популярність - Володимир Войнович "прокинувся знаменитим". До нього тут же стали благоволити "генерали від літератури", Войновича прийняли до спілки письменників СРСР (1962). Войнович - автор текстів більш ніж 40 пісень.

Роман "Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна", писавшийся з 1963 року, ходив у самвидаві. Перша частина була опублікована (без дозволу автора) в 1969 році у Франкфурті-на-Майні, а вся книга - в 1975 році в Парижі. В кінці 1960-х років Войнович брав активну участь у русі за права людини, що викликало конфлікт з владою. За свою правозахисну діяльність і сатиричне зображення радянської дійсності письменник зазнавав переслідування: за ним встановив стеження КДБ, в 1974 році він був виключений зі Спілки письменників СРСР. Був прийнятий у члени ПЕН-клубу у Франції.

У грудні 1980 року Войнович був висланий з СРСР, а в 1981 році указом Президії Верховної ради СРСР позбавлений радянського громадянства. У 1980-1992 рр. жив у ФРН і США. Співпрацював з радіостанцією "Свобода". У 1990 році Войновичу було повернуто радянське громадянство, і він повернувся в СРСР.

Як повідомлялося, раніше Левко Лук'яненко помер 7 липня, не доживши до 90-річного ювілею півтора місяця. Він народився 24 серпня 1928 р. у с. Хрипівка Чернігівської області. Співзасновник Української Гельсінської групи, співавтор "Акту проголошення незалежності України". Був народним депутатом Верховної Ради I, II, IV, V скликань. У 2005 році Лук'яненко отримав звання Героя України. Є лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Нагороджений медаллю СКВУ "Борцям за волю України", почесним знаком президента України.

Нагадаємо, 19 червня 2018 року у віці 81 року помер український поет Іван Драч. Драч похований у рідному селі Теліжинці на Київщині.