Наземні міни вбивають людей через впертість таких країн, як Росія і США - NYT

Поділитися
Наземні міни вбивають людей через впертість таких країн, як Росія і США - NYT Міни можуть стати довгостроковою проблемою України після закінчення війни. © Прес-центр АТО/Facebook
Великі військові сили у світі не хочуть відмовлятися від зброї, яка продовжує вбивати навіть після завершення воєн.

Світ відкочується назад у боротьбі з поширенням наземних мін чи інших вибухових пасток. І відбувається це з дедалі більшою швидкістю. Найсвіжіші дані, які стосуються ситуації в 2016 році, говорять багато.

Про це в редакційній статті пише New York Times, додаючи, що того року відомими жертвами мін стали 8605 людей, з них 2089 - загинули. Про це йдеться у звіті організації Landmine Monitor - дослідної гілки "Міжнародної кампанії з заборони наземних мін". Цифра на 25% більша, ніж була у 2015 році. А якщо порівнювати з 2014-м, то кількість жертв наземних мін подвоїлася. І ці дані не точні.

"В деяких країнах і регіонах численні випадки лишаються незафіксованими", - пояснили в Landmine Monitor.

Більшість жертв мін організація зафіксувала на війнах в Україні, Афганістані, Лівії і Ємені. Але люди в 56 інших країнах і регіонах теж були поранені чи загинули від вибухових пристроїв, встановлених урядовими силами чи бойовими групами. Останнє відбувається частіше. Близько 80% жертв були мирними людьми. На дітей припадає 42% від всіх постраждалих від мін цивільних.

Видання зауважує, що найсумнішим у цій ситуації лишається те, що світ нібито вже розібрався з вибухонебезпечним "відлунням війни" більш ніж десятиліття тому. В 1999 році була ухвалена відповідна угода, до якої вже приєдналися 163 країни. Вона забороняла виробництво, зберігання і передачу наземних мін. Після підписанння угоди кількість постраждалих від мін поступово скорочувалася. Найнижчий показник був зафіксований у 2013 році - 3450 постарждалих. Для порівняння в 1999-му жертвами мін стали 9228 людей. Дані ж за 2016 рік вказують на те, що, вірогідно, прогрес, якого було важко досягти, був стертий жорстокими конфліктами.

У Landmine Monitor зауважують, що є і позитивні моменти. Приміом, 32 країни-донори на чолі зі США у 2016 році вклали 480 мільйонів доларів в допомогу постраждалим і роботи з розмінування. Всього 232 тисячі протипіхотних мін знищили того року. А близько 66 квадратних миль території були розчищені від вибухових пристроїв.

Похмура реальність для угод про заборону наземних і касетних мін в тому, що деякі найбільш сильні у військовому вимірі країни відмовляються їх підписувати. Серед таких Китай, Іран, Ізраїль, Північна Корея, Росія і Саудівська Аравія, а також США. Пентагон постійно наполягає, що відмова від касетних мін поставить солдатів під ризик. А наземні міни у Вашингтоні називають корисним інструментом в демілітаризованій зоні, яка розділяє КНДР і Південну Корею. Вони нібито захищають Південь від можливого вторгнення Півночі. Втім, зважаючи на розвиток ядерних можливостей КНДР, міни в демілітаризованій зоні, здається, втрачають своє значення.

Видання зауважує, що США майже не використовували наземні міни з часів війни у Перській затоці 1991 року. Американський арсенал мін налічує три мільйони пристроїв, і це значно менше, ніж було до появи угоди в 1999 році. Ці запаси мають крихітний вигляд на тлі 26-мільйонного мінного арсеналу Росії.

Вдання зауважує, що для таких країн, як Україна, Лівія, Ємен і Афганістан міни можуть стати довгостроковою проблемою після закінчення конфліктів. І досвід В'єтнаму це підтвердить. З часів закінчення війни в 1975 році щонайменше 40 тисяч в'єтнамців загинули, а ще 60 тисяч - були поранені американськими мінами, артилерійськими снарядами і касетними бомбами, які не вибухнули в роки конфлікту.

Нагадаємо, що на Сході України за 2017 рік розмінували близько 26 тисяч гектарів землі. До початку 2018 року вдалося знищити близько 326 тисяч вибухонебезпечних предметів.

Детальніше про заміновані територіях Донбасу читайте у статті Алли Котляр та Олени Розвадовської "Замінована прогулянка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Підготував/ла Лесь Димань
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі