Нас чекає важке життя після зняття обмежувальних заходів – The Economist

У багатьох речах 90% це просто відмінна цифра, але для економіки це сумно, і Китай показує, чому. Країна почала знімати обмежувальні заходи в лютому. Заводи зайняті, і вулиці більше не порожні. Результат – економіка працює на 90%. Це краще, ніж під час суворого блокування, але ця цифра далека від норми. Відсутні фрагменти включають великі шматки повсякденного життя. Поїздки на метро і на внутрішніх рейсах знизилися на третину. Споживчі витрати на такі речі, як ресторани, впали на 40%, а наповненість готелів становить третину від норми. Люди обтяжені фінансовими труднощами і страхом перед другою хвилею COVID-19. Кількість банкрутств зростає, а безробіття, за словами одного з брокерів, у три рази перевищує офіційний рівень, і становить близько 20%, пише The Economist.

Якщо багатий світ після зняття обмежувальних заходів буде страждати від свого власного бренду у 90% економіки, то життя буде важким - принаймні, поки не буде знайдена вакцина або лікування. Падіння ВВП в Америці приблизно на 10% стане найбільшим з часів Другої світової війни. Чим більше страждає причинно-наслідкових зв'язків, тим більш глибокими і стійкими можуть бути економічні, соціальні та політичні наслідки.

Ослаблення обмежувальних заходів саме по собі вплине на масштаб економічного збитку. Наприклад, виходячи з розрахунків, вигідно в першу чергу відкрити школи. Але, як би розумно не були пом'якшені обмеження, потужні сили будуть стримувати економіку.

Для початку, вихід з блокування - це процес, а не подія. Навіть коли найгірше вже позаду, бізнес все-одно знаходяться в стані кризи. Через місяць після того, як смертність в Італії досягла свого пікового значення близько 900 чоловік в день, кількість жертв, як і раніше залишається на рівні 300 випадків на день. Оскільки вірус все ще присутній, деякі соціальні дистанції неминуче зберігаються.

Друга причина - невизначеність. Після зняття обмежувальних заходів, багато про хворобу залишиться невідомим, включаючи вірогідність другого піку, чи збережеться імунітет, а також перспективи створення вакцини або лікування. Це гальмує тих, хто боїться цієї хвороби. Навіть якщо деякі штати полегшують соціальне дистанціювання, третина американців кажуть, що їм буде незручно відвідувати торгові центри. Коли Німеччина дозволила відкривати невеликі магазини минулого тижня, клієнти залишилися осторонь. Данці під час карантину скоротили витрати домогосподарств на такі послуги, як подорожі і розваги, на 80%. Данські економісти вважають, що люди в сусідній Швеції, яка не закривалися на карантин, скоротили витрати приблизно на стільки ж.

Багато підприємств вийдуть з ізоляції з відсутністю грошових коштів, через напруги у власних балансах і слабкого попиту. В опитуванні Goldman Sachs майже дві третини американських власників малого бізнесу заявили, що їх готівкові гроші закінчаться менш ніж через три місяці. У Великобританії частка комерційних орендарів, які не змогли оплатити оренду, зросла на 30 відсотків. Цього тижня начальник Boeing попередив, що авіаперельоти не будуть відповідати рівню 2019 року, протягом наступних двох або трьох років. Інвестиції, на які припадає приблизно чверть ВВП, впадуть не тільки через економію грошових коштів, але й тому, що ризики не можуть бути оцінені (одна з причин вважати, що недавнє ралі на фондовому ринку має слабку основу).

Фірми, що борються за виживання поглиблять фінансові побоювання людей. Більше третини респондентів в Америці сказали Pew Research, що, якщо вони втратять своє основне джерело доходу, їх заощадження, нові позики або продаж активів будуть підтримувати їх не більше трьох місяців. Оскільки в найбільш постраждалих галузях 90-відсоткової економіки працює багато людей з низькою заробітною платою, безробіття буде високе, а випадкові підробітки будуть важкодоступні. Навіть зараз в п'яти найбільших економіках Європи понад 30 мільйонів робітників, що становить п'яту частину робочої сили, живуть за спеціальними програмами, де держава виплачує їм заробітну плату. Ці держави можуть бути щедрими, але ніхто не знає, як довго це триватиме.

Економіка також постраждає від шрамів, залишених пандемією. Фірми, які адаптуються до COVID-19, скорочуючи витрати і знаходячи нові способи роботи в таких умовах, можуть підвищити продуктивність. Але якщо люди будуть менше взаємодіяти після зняття блокування або якщо вони не працюють протягом декількох місяців поспіль, вони відокремляться від професійних мереж і можуть втратити навички. Безробітним в Америці може загрожувати втрачене десятиліття. Урядові схеми врятують бізнес в короткостроковій перспективі, що вітається. Але ті, програми, які призначені для збереження робочих місць, ризикують в кінцевому підсумку створити зомбі-фірми, які не процвітають і не стають банкрутами, що сповільнить процес рециркуляції праці і капіталу.

Чим довше світу доводиться терпіти 90% економіку, тим менше ймовірність того, що вона прийде в норму після пандемії. Після іспанського грипу сто років тому і SARS-вірусу майже два десятиліття тому непереборним бажанням було повернення до нормального життя. Але ні один з тих випадків пандемії не мав такого великого економічного ефекту, як "COVID-19", і очікування громадян щодо урядів були скромнішими у 1918 році, ніж сьогодні.

Глибока, тривала рецесія викличе гнів, і пандемія тримає непривабливе дзеркало для багатих суспільств. Погане обслуговування будинків престарілих, високий рівень смертності серед меншин, додаткові вимоги, що стримують працюючих жінок, і особливо в Америці, медичне обслуговування, яке важкодоступне для багатьох, - все це призведе до закликів до реформи. Як і усвідомлення того, що несправедливе тягар ліг на простих людей. Американці, які заробляють менше 20 тисяч доларів США в рік, в два рази частіше втрачають свою роботу через COVID-19, ніж ті, хто заробляє більше 80 тисяч доларів. Багато чого буде залежати від того, як швидко вони будуть прийняті на роботу.

Популярний попит на зміни може радикалізувати політику швидше, ніж після фінансової кризи 2007-2009 років. Ті хто вірить у відкриті ринки й обмежений уряд, - їх завдання забезпечити, щоб ця енергія спрямовувалася на правильні зміни. Якщо пандемія знизить бар'єр для реформування, вона дасть рідкісну можливість переглянути суспільний договір на користь тих, хто був у вигнанні, і усунути тих, хто сьогодні користується вкоріненими привілеями через податкову систему, освіту і регулювання. Можливо, пандемія посилить почуття національної і глобальної солідарності. Можливо, успіх таких країн, як Німеччина і Тайвань, які боролися з цією хворобою завдяки сильним інститутам, буде контрастувати з місцями, де політики-популісти витрачали свій час на висміювання професійних експертиз по COVID-19.

І тим не менш, це може призвести до того, що політики будуть видавати бажане за дійсне. У найближчі 18 місяців кожен, у кого є порядок денний, буде стверджувати, що пандемія доводить їх точку зору. Після 2007-09 років політики не змогли впоратися з образами простих людей, і попит на зміни призвів до сплеску популізму. Економіка "90 відсотків" загрожує ще більшими стражданнями. Гнів, який вона створює, може призвести до розпалювання протекціонізму, ксенофобії та урядового втручання в масштабах, небачених десятиліттями. Якщо, як ця газета, ви б відкинули такий результат, то прийшов час почати обговорювати щось краще.

Раніше повідомлялося, держави можуть продовжити контролювати економіку і обмежувати права людей після пандемії.