Можливість вступу в НАТО рятує Фінляндію від Росії – фінський екс-посол

Великі імперії не йдуть тихо. Безкровний розпад СРСР був аномалією. Все відбулося швидко, якщо не рахувати дві війни в Чечні, які пройшли на чеченській землі і майже не вплинули на життя росіян.

Але мертва імперія нарешті сказала своє останнє слово через два десятиліття. Історія наздогнала Росію, коли вона вирішила почати війну проти України.

Про це в статті для Atlantic Council пише колишній посол Фінляндії в РФ Рене Нюберг, який погоджується з колишній американським дипломатом Генрі Кіссиндежром, який якось сказав, що відносини між Україною і Росією з точки зору росіян ніколи не будуть простими і не обмежаться добросусідством. Однак це не виправдовує застосування сили і зміну національних кордонів всупереч міжнародним законам. І для Фінляндії, яка сама опинилася у стані війни з СРСР через пакт "Рібентропа-Молотова" в 1939 році, будь-які розмови про "зони особливих інтересів" неприйнятні.

Нинішня війна в Україні і окупація Криму змінили Європу. Росія посилила свою військову активність в балтійському регіоні, а НАТО у відповідь зміцнив оборону союзників у ньому заради стабілізації. Однак, попри весь антагонізм, для Кремля головний виклик надходить з Києва. З історичної перспективи Україна кидає перший серйозний слов'янський виклик Москві з часів, коли вона остаточно розбила війська Речі Посполитої. На думку фінського дипломата, найкраще російсько-українську "братню ворожнечу" ілюструє розкол між українською і російською православними церквами. Адже суперечка між ними заклечається не в теологічних розбіжностях, а в питанні незалежності.

"Це повстання проти Москви і правління Кремля. Росія втратила Україну і українців. Іншими словами, спроба полишити російську орбіту в Москві сприймається як стратегічна загроза", - пише автор.

Всі інші факти, такі як низька вірогідність вступу України в НАТО і ЄС у найближчому часі російську сторону мало хвилюють. Проблема зовсім не в цьому, а в тому, що в Україні, зруйнованій олігархами, діє сильне громадянське суспільство, що дуже контрастує з відсутністю будь-якого життя в Росії.

Війна в Україні породила інтенсивні дебати на тему політики безпеки у Фінляндії і Швеції, які мають досить тісні зв'язки з НАТО, але при цьому не стали членами блоку. Автор зауважує, що з часів Холодної війни у цих скандинавських країнах не говорили так серйозно про вступ в оборонний союз. Колишній фінський дипломат зауважує, що фіно-радянський, а згодом і фіно-російський кордон був строгим і непорушним з 1950-х років і до 2015-го року. Ситуація змінилася, коли на подив Гельсінкі і Осло Москва раптом вирішила пустити через кордон людей з Близького Сходу без наявності належних віз і документів. Це змусило задуматися, наскільки непорушними кордони стали сьогодні. Крім того, ці сумніви посилили "гібридні" методи, за допомогою яких російська сторона посилає свої сигнали.

"Неочікуване і безпричинне порушення прикордонного режиму стало прикладом схильності Росії створювали проблеми і використовувати їх, пропонуючи рішення, хоча реального вирішення не відбувається", - цитує колишній посол експертний звіт під назвою "Ефект можливого приєднання Фінляндії до НАТО", в складанні якого сам брав участь.

Він додає, що дії Росії розлютили багатьох у Гельсінкі, однак з досвіду фінські політики пам'ятають, що "не варто дозволяти себе спровокувати, коли тебе провокують". Фінляндія не беззахисна і ніколи не припиняла роботу над зміцненням своєї оборони.

"Ми зрозуміли, що сильні сили оборони створюють перешкоду і стримують загарбників. Також важливо те, що в разі початку серйозної кризи, сильна фінська оборона також дає стимул для партнерства", - цитує автор президента Саулі Нійністьо.

На його думку, виживання і уникнення окупації стало найбільшим досягненням Фінляндії. Також пошук способів співіснувати з колишніми ворогами і успішна розбудова своєї держави робить фінський досвід таким привабливим. В цей же час, Фінляндія десятиліттями працювала над інтеграцією із структурами Заходу, щоб принесло їй економічний успіх. Тож тісніша співпраця з НАТО стала б логічним продовженням цього процесу.

"Вірогідно, можливість вступу в НАТО стала також інструментом стримування непередбачуваного сусіда. Це прозвучить дивно для тих, хто не має уявлення про геополітичний фон, який я намагався окреслити, хіба що у вас теж є непередбачуваний сусід", - пише Нюберг.

Нещодавно видання EUObserver писало, що Фінляндія не виключає, що Росія може застосувати силу проти неї. Фінський міністр закордонних справ Тімо Соіні на зустрічі з послами своєї країни в Гельсінкі зауважив, що російське вторгнення в Україну змінило ситуацію в області безпеки в Європі.

Раніше президент Фінляндії заявляв про бажання провести референдум про входження в НАТО. За словами Нійністьо, членство його держави в НАТО необхідно обговорювати без прив'язки до того, чи приєднається до альянсу Швеція.