Кремль часто видає бажане за дійсне - RFERL

Видається дивним, коли дипломат однієї з великих країн обіцяє захищати те, чого насправді не існує. Але саме це міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і зробив цього тижня.

Про це в своїй статті пише оглядач Radio Free Europe Radio Liberty Браян Вітмор, нагадуючи, що під час молодіжного фестивалю в Сочі російський дипломат оголосив, що Москва буде поважати, захищати і підтримувати суверенітет Південної Осетії. Але насправді цей самий південноосетинський "суверенітет" - вигадка.

Регіон лишається окупованим російськими військами. Його "незалежність" окрім Москви визнають ще Нікарагуа, Венесуела і Науру. Але згідно з міжнародним законом, Південна Осетія - це частина Грузії.

"Тож коли Лавров каже, що Москва буде поважати, захищати і підтримувати суверенітет Південної Осетії, він насправді має на увазі, що Росія продовжить зневажати і підривати суверенітет Грузії", - зауважує оглядач.

Втім, заяви Лаврова про щось вигадане, - це, звісно ж, не новина. Російські чиновники постійно видають бажане за дійсне. Приміром, вони пообіцяли захищати "кордон між Україною і Кримом", який, звісно ж, теж не існує, оскільки півострів - це українська територія, згідно з міжнародним законом. Також у Москві часто закликають дипломатично вирішити так звану "громадянську війну в Донбасі", яка теж не існує. На Сході України триває боротьба проти агресії Росії і тільки.

Оглядач зауважує, що такій російській поведінці є пояснення. Кожен раз, коли Лавров і інші чиновники з Кремля озвучують вигадки, плоди їхньої уяви набувають певного значення.

"Це хитрий риторичний трюк, якому ми не повинні підігрувати", - пише Вітмор.

Раніше видання Washington Post писало, що пропаганда Кремля стала більш небезпечною, ніж в часи Холодної війни. В часи Холодної війни більшість американців отримували новини і інформацію через спеціалні посередницькі платформи. Репортери і редактори грали роль професійних вартових, які контролювали, що потрапляє в ЗМІ. Іноземні вороги, які шукали доступ до американської аудиторії, не мали значних можливостей обійти їх. І російська дезінформація дуже рідко просочувалася в американську пресу. Зараз цей механізм не працює.