"Ісламська держава" з'явилася завдяки Садаму Хусейну – NYT

В появі "Ісламської держави" багато хто схильний звинувачувати США, які вторглися в Ірак у 2003 році. Але насправді підґрунтя для створення найбільш небезпечної терористичної групи було закладене значно раніше і саме іракським диктатором Садамом Хусейном.

Про це на сторінках New York Times пише оглядач Кайл Ортон, нагадуючи про те, що іракська партія Баас, яка в 1968 році на чолі з Хусейном захопила владу в Іраку, довгий час дотримувалася світських поглядів, не зважаючи на релігійність населення. Однак у 80-х роках, коли іракський диктатор вирішив вторгнутись в Іран, його світськість зазнала змін.

Заради тактичної вигоди Хусейн вступив у союз з ісламістами, зокрема з партією "Брати мусульмани". Він використовував їх задля дестабілізації свого геополітичного суперника у Сирії. Однак ці зв'язки з ісламістами були таємними і офіційно заперечувалися. В 1986 році головний ідеологічний орган партії Баас формально змінив свої орієнтири в зовнішній політиці на зближення з ісламістами.

Це перший чіткий зсув у політиці партії Хусейна супроводжувався "ісламізацією" в Іраку, а державні телеканали почали називати війну проти Ірану "джихадом". Ці зміни посилилися після того, як в 1989 році помер християнський лідер і засновник партії Баас Мішель Афляк. Тоді Садам Хусейн оголосив, що покійний лідер нібито прийняв іслам. Але за життя Афляк був ярим противним ісламізації.

Кампанія з поширення ісламізму в Іраку посилилася після поразки в Кувейті в 1991 році і початком шиїтської революції, кульмінація якої припала на 1993 рік. Тоді Хусейн остаточно відмовився від світськості і ініціював "Кампанію віри". З певної точки зору, уряд Хусейна не стільки диктував громадянську думку, скільки підкорявся їй. Іракці все частіше зверталися до релігії під тиском міжнародних санкцій проти режиму свого диктатора. Але кампанія, яка почалася як цинічна спроба здобути політичну підтримку населення, закінчилося перетворенням Іраку на ісламську державу.

Офіційний Багдад ухвалив свою версію закону Шаріату. Злодіям почали рубати руки, гомосексуалів - скидати з дахів будинків, а повіям – рубати голови перед натовпом на площах. Мечеті почали масово будувати по всій країні, а вивчення Корану стало новим освітнім орієнтиром, який зробив релігійних діячів важливими суспільними лідерами.

"Кампанія віри" Хусейна була масштабною, але мала чітке сунітське спрямування. Тож іракська влада остаточно втратила зв'язок з шиїтським населенням. Водночас в сунітських регіонах вона була дуже успішною і переросла в своєрідних "баас-салафізм", на чолі якого став сам Хусейн. Це зменшило напругу у відносинах між режимом і ортодоксальними релігійними конфесіями, зокрема з салафітами, які послідовно лишалися опозицією до режиму Хусейна. Але після "Кампанії віри" вони почали навіть займати важливі посади в уряді і регіональних відомствах, хоча розвідка попереджала диктатора, що салафіти можуть взяти контроль над владою.

В цей же час, "Кампанія віри" дозволила Хусейну створити цілу контрабандистську схему, яка дозволяла обійти міжнародні санкції. Режим керував нею з посередництва релігійних лідерів і мечеті, які у свою чергу організували напівофіційні бойові групи, такі як "Фадаєн Саддам". Вони не лише займалися контрабандою, але також займалися запобіганням повторення Шиїтської революції. Ця мережа, яка глибоко вкоренилася на Заході Іраку, тепер контролюється терористами "Ісламської держави". Тому відрізати самопроголошений "халіфат" від фінансування за допомогою санкцій дуже важко.

Ще одним таємним процесом "Кампанії віри" Хусейна було проникнення в мечеті офіцерів іракської розвідки. І багато хто з них з часом стали прихильними до салафізму. Після повалення режиму Садама Хусейна вся система безпеки Іраку опинилася у їхніх руках.

Розформування армії Іраку після 2003 року призвело до того, що професійні солдати стали сунітськими бойовиками. Також "Аль-Каїда" в Іраку, яка пізніше стала основою "Ісламської держави", використовувала американські в'язниці в близькосхідній країні для вербування колишніх функціонерів режиму Хусейна. Однак важливим фактом лишається те, що ті, хто колись був урядовцем в Багдаді, а зараз опинилися серед лідерів "Ісламської держави", стали радикалами ще в часи правління іракського диктатора.

Деякі експерти вважають, що колишні урядовці Хусейна вступили "в баасську змову" всередині "Ісламської держави". Але насправді це не так, оскільки ці люди вже давно відмовилися від "баасизму". Вони приєдналися до "Аль-Каїди" в Іраку невдовзі після вторгнення американських військ через зміну своїх ідеологічних поглядів. А коли сили терористичної організації були майже повністю знищені в 2008-2010 роках, вони змогли уціліти через свої навички контррозвідки, які вони здобули у часи правління Хусейна.

Саме такі колишні розвідники режиму, які стали радикалами, і забезпечили успіх "Ісламської держави". Серед них Самір Аль-Хліфаві, також відомий як Хаджі Бакр. Він приєднався до терористичних сил в 2003 році і став "лідером халіфату", поки не загинув у 2014 році. Саме він і спланував захоплення значної території Сирії. Терористи-вихідці з режиму Хусейна встановлюють в окупованих регіонах диктатуру, яка повністю повторює поведінку колишнього іракського диктатора.

"Одного вечора у 2003 році, коли вторглися американці, Ірак став новою країною. Він більше не був помірковано релігійним суспільством з великою кількістю світських мешканців, а глибоко релігійною країною", - писав у своїй книзі "Садам Хусейн і іслам, 1968-2003" Аматшіа Барам.

Хусейн не стримував релігійних бойовиків. Він їх фактично створив на основі салафізму. Його уряд об'єднав різні общини, бойовиків і кримінальні мережі, налагодив таємні канали постачання зброї. Все це було потрібно для придушення революцій, але тепер служить децентралізованій структурі терористів. "Ісламська держава" не з'явилася через повалення режиму Садама Хусейна. Вона стала продовженням його режиму.

Раніше видання Reuters колишня армія Саддама Хусейна активно підтримує ІДІЛ. Агентство наголошує, що саме колишні офіцери армії Іраку створили з терористів швидку і маневрену військову силу.

А видання Washington Post повідомляло, що за "Ісламською державою" стоять колишні офіцери Саддама Хусейна. Іракські військові розробляють плани наступів і битв, але самі участі у війні не беруть, відправляючи на війну інших терористів.

"Багато хто сприймає "Ісламську державу" як терористичне угруповання, але це визначення не дуже підходить. Так, це терористична організація, але не лише. Це внутрішній іракський повстанський рух", - пояснив дубайський аналітик Хасан Хасан.